Роль народної пісні в оповіданні P. М. Рільке «Пісня про Правду»

У творі Р.М. Рільке «Пісня про Правду» описується період визвольної боротьби українського народу проти польських панів. Говорить автор і про Запорозьку Січ, гетьманів, козаків, захоплюється їхньою відвагою та вірністю. Називає імена відомих історичних осіб та літературних персонажів: Остряницю, Наливайка, Бульбу, Кукубенка, Кирдягу. Захоплений він широкими степами. Вражає його українська пісня та її чудові народні виконавці — кобзарі. Одним з таких народних співців був Остап, старий кобзар.

Уперше на сторінках повісті Остап з'являється схожим на якогось гіперболізованого казкового героя, богатиря. Його поява була досить таємнича. «...І в ту саму мить світло в дверях заступило щось високе, чорне — воно геть витіснило вечір, внесло до хати ніч і непевно просувалося своєю здоровенною постаттю вперед...». Остап мав дивовижний талант: коли він співав, люди зачаровано його слухали. Співав кобзар про велику славу козаків та їхніх гетьманів. А ще — «Пісню про Правду», в якій були такі слова:

Правдо, мати рідна, орлице крилата,

Де ж той син, що прийде тебе відшукати?

Тричі співав він цю пісню, але виконання було різним. «Коли першого разу була скарга, то вдруге вона здалася докором, і нарешті, коли кобзар утретє з високо піднесеною головою вигукнув її низкою,коротких наказів, то з трепетної мови вихопився нестямний гнів, проймаючи всіх і сповнюючи безмежним і водночас моторошним захватом».

Люди усі похилили голови, пригнічені смутною піснею. Але поступово пісня впливає на людей, пробуджує їхню душу, пробуджує свідомість. Кобзар ходив по селах, співав свою пісню — і люди піднімали голови. У них прокидалася жага дії, усвідомлення необхідності боротьби за скривджену правду. Піднімалися люди різного віку, досвід боротьби старші передавали молодим.

Отже, народна пісня здатна не просто зачарувати слухачів, а й пробудити душу, підняти людей на боротьбу за щастя і волю.