Милосердя: норма чи поодинокий випадок? (За новелою О. Генрі «Останній листок»)

У житті іноді трапляються такі ситуації, коли потрібно зібрати всі сили й волю, щоб подолати певні труднощі. І від вміння людини зібратися залежить її поразка чи перемога. Саме з такими складними обставинами зіткнулися герої новели О.Генрі «Останній листок».

Старий художник Берман здійснив незвичний вчинок: під холодним осіннім дощем він малював листок плюща, щоб хвора Джонсі все-таки видужала. Як відомо з сюжету, Берман застудився, захворів на пневмонію і помер. У читачів досить часто виникає питання: для чого Берманжертвував собою? Що змусило його чинити саме так? Варіантів відповіді може бути багато. Найімовірніше, він просто був дуже добрий і по-батьківськи любив дівчат, співчував хворій Джонсі. Саме це й змусило його, незважаючи на вік, хвороби, негоду, не думати про себе, а врятувати Джонсі. Він не хотів померти, навіть не думав про це, але Людину в його піці лікувати важко. Медицина часто безсила. Це нормальна поведінка, звичний стан його душі. Вчинок Бермана можна оцінювати як вияв високої любові й милосердя в ім'я іншої людини.

Чи кожна людина здатна на такий вчинок? Мабуть, ні. На це здатна лише особистість високоморальна, яка вміє співчувати і щиро любить людей.

Хотілося б, щоб такі вчинки стали нормою життя в людському суспільстві, а не були поодинокими випадками. Але для цього людству слід багато в чому змінитися.