"Мандри Гулівера" цитатна характеристика

“Мандри Гулівера” цитатна характеристика головного героя викладена в цій статті.

“Мандри Гулівера” цитати

Мужність, розсудливість. Я гукнув: “Хай вічно живе наймогутніший імператор ліліпутів!” Великий монарх оддав мені належну честь і тут-таки, на березі, нагородив мене титулом нардака, що в них уважають за найвищу відзнаку. Але його величність відразу висловив бажання, щоб я привів йому решту ворожих кораблів Я спробував відрадити його від такого наміру, вдаючись як до політичних доказів, так і до міркувань справедливості, і нарешті рішуче відмовився бути знаряддям закріпачення вільного та відважного народу. Моя відверто й сміливо висловлена думка настільки суперечила політичним поглядам його величності, що він так і не зміг пробачити мені цього.

Навчання Гулівера. У 14 років віддали до коледжу в Кембріджі. Там я пробув 3 роки і вчився дуже старанно. Та в батька не стало коштів тримати мене там довше. Мені довелося піти в науку до лондонського хірурга, у якого я провчився 4 роки. Гроші я витрачав на книжки з мореплавства, математики, бо весь час мріяв стати моряком.; вивчав природознавство, бо знав, що воно стане мені в пригоді під час майбутніх подорожей.

Корабельний лікар. Сумління не дозволяло мені наслідувати нечесні вчинки інших лікарів і дурити пацієнтів, б років я прослужив лікарем на двох кораблях і трохи поліпшив добробут своєї родини.

Дозвілля. На дозвіллі я читав твори сучасних і давніх авторів, а буваючи на березі приглядався до побуту і звичаїв людей і водночас вивчав чужоземні мови.

Відношення до ліліпутів. Гуллівер проявляє доброту та уважність до них. Коли вони бігали по моєму тілу туди сюди, мені не раз кортіло схопити в жменю сорок чи п’ятдесят з тих, котрі навернуться під руку, і скинути їх на землю. Проте, зваживши на моє становище і на ту шкоду, яку вони могли мені заподіяти, а також на власну урочисту обіцянку (бо так тлумачив я свою принижену поведінку), я зразу й відмовився від свого наміру. До того ж я вважав, що це була б невдячність до людей, які поводяться зі мною так гостинно і так щедро частують мене.

На ланцюгу. Двірський коваль просунув 91 ланцюг і прикріпив їх 36 замками до моєї лівої ноги

Мрія про волю. Перше речення, яке я вивчив, було прохання ласкаво повернути мені волю

Обшук. Взявши в руки обох чиновників, я поклав їх спершу в кишені мого камзола, а потім в усі інші кишені, крім двох у куртці та однієї потайної, бо в ній лежали необхідні мені речі: окуляри, кишенькова підзорна труба та кілька дрібниць.

Складання присяги. Я заприсягся, як присягаються на моїй батьківщині, потім так, як вимагають їхні закони —тобто взявшись лівою рукою за праву ногу і приклавши середній палець правої руки до лоба, а великий палець—до кінчика правого вуха. Хоч деякі з умов були й не такі почесні, як мені хотілося, та я заприсягся й підписав їх з великою радістю і щирим задоволенням. Відразу ланцюги з моїх ніг було знято, і я опинився на волі. Я висловив свою подякує впавши, ниць перед його величністю, але він звелів мені підвестися і дуже ласкаво висловив сподівання мати в моїй особі корисного для себе слугу, гідного явленої мені ласки і вартого майбутнього благовоління.

Знайомство з політикою Ліліпутії. Я доручив секретареві передати його величності мою глибоку пошану й довести до його відома, що я, як чужоземець, не вважаю за потрібне втручатися в їхні партійні чвари, але ладен віддати життя, боронячи , його та його державу від нападу будь-яких ворогів.

Гуллівер бере флот Блефуску у полон. Позачіплявши всі кораблі гачками і взявшись за зв’язані вузлом канати, я почав тягти їх за собою. Рипуче перерізав ножем якірні линви, діставши при цім сотні дві стріл у руки та обличчя; потім узявся за вузол і легко потяг за собою п’ятдесят найбільших ворожих кораблів.

Втеча до Блефуску. Я ліг на землю, щоб поцілувати руку його величності та імператриці. Привітавшись, я сказав, що прибув до них з дозволу імператора ліліпутів заради високої честі побачити такого могутнього монарха і прислужитися йому, наскільки це не шкодиме інтересам мого імператора.