«Визвольна боротьба у драмі Шиллера Вільгельм Тель»
Твори Фрідріха Шиллера належать до творчості видатних німецьких гуманістів кінця XVIII – початку XIX століття. Його літературні пошуки вилилися в неперевершені твори з захоплюючими драматичними сюжетами. Саме таким чином письменник намагався осягнути історичні події того часу та висвітити роль конкретної людини у впливі на все, що відбувалось в суспільстві. Туму цілком природно, що врешті-решт Шиллер звернувся до теми, яка була найважливішою для усвідомлення особистої ролі кожної людини в історії та виявлення народних прагнень в певний момент світової історії. В результаті чого і з’явився на світ «Вільгельм Тель».
Тему п’єси письменник запозичив з фольклорних переказів швейцарського народу про вправного стрільця Вільгельма Теля. Саме з ним швейцарці пов’язували своє звільнення від австрійського гніту, здобуття незалежності та поєднання у швейцарські кантони на землі, яка історично належала цьому народові. Оскільки сам Шиллер підтримував ідею об’єднання, але не «згори», як того бажали можновладці, а «знизу», від народу – більш демократичним шляхом, нема нічого дивного, що ця тема на деякий час цілком захопила письменника і стала основою для створення історичної драми. За словами деяких критиків «Вільгельм Тель» став передсмертним драматичним твором Шиллера, що висловлював його політичне кредо и водночас його політичним заповітом. Ця видатна драма стала безсмертним надбанням національної літератури швейцарців, настільки високо вони оцінили майстерність видатного німецького драматурга.
Основна тема історичної драми Ф. Шиллера «Вільгельм Тель» – визвольна боротьба за незалежність та об’єднання швейцарського народу. Спонукала швейцарців до цієї боротьби Велика Французька революція, і саме вона відкрила письменнику очі на багато подій, які відбувалися в світи, саме вона примусила на всі ці події подивитися під іншим кутом зору, і саме вона допомогла зрозуміти Шиллеру, що за підтримки народу сильні особистості здатні стати видатними історичними діячами, спроможними змінювати хід історії. Отже тому в п’єсі справжнім і головним героєм є народ, бо боротьба з австрійськими завойовниками не була б можливою без його участі. А ярким і характерним представником цього народу є основний персонаж твору Вільгельм Тель.
Вільгельм Тель постає перед читачами спокійною, стриманою пересічною людиною. Він постійно намагається уникати гострих моментів та усіляких суперечок. Проте це досить не простий чоловік, бо він трудівник та батько, він має почуття власної гідності, хоча ніде його не декларує, не виявляє до тих пір, доки не вступає в протистояння с австрійським намісником Гесслером.
Одним із ключових моментів п’єси е саме кульмінація конфлікту Вільгельма Теля і намісника Гесслера, який закінчується тим, що австрієць за непокору змушує Теля стріляти з лука в яблуко, яке він поклав на голову сина Вільгельма. Зібравши всю свою волю в кулак, герой влучає в яблуко і рятує свого сина, готовий другою стрілою тут же пронизати жорстокого австрійця. Це він зробить, але декілька пізніше, коли буде змушений покинути свою мирну працю и прийняти участь у визвольній боротьбі. А ось поштовхом, який став причиною приходу Теля в ряди повстанців стала саме несправедливість і нахабство австрійських загарбників, втілені в образі Гесслера.
Конфлікт головного героя п’єси с представником загарбників був одним із тисяч таких же, не менш жорстоких знущань, які і привели швейцарський народ до об’єднання у боротьбі за незалежність та визволення своїх земель. У цій боротьбі приймали участь представники самих різних шарів суспільства. З’єднавшись, і багаті, і бідні відстоювали свої права на свободу, бо загроза знищення народу об’єднала усіх людей, незалежно від їх положення в суспільстві. На мою думку, саме тому, що забувши про всі свої суперечки, швейцарці об’єдналися у одну могутню силу, вони й перемогли, завоювавши незалежність і створивши вільну країну, яка сьогодні є однією з найбільш процвітаючих країн світу.
Події визвольної боротьби швейцарського народу залучили до себе увагу Фрідріха Шиллера, результатом чого стала захоплююча п’єса, основна ідея якої залишається актуальною і в наш час – для того, щоб досягнути результатів у боротьбі за незалежність та свободу, необхідно діяти разом, а перемога стане можливою лише в тому випадку, якщо мета боротьби співпаде с прагненнями простого народу.
Тему п’єси письменник запозичив з фольклорних переказів швейцарського народу про вправного стрільця Вільгельма Теля. Саме з ним швейцарці пов’язували своє звільнення від австрійського гніту, здобуття незалежності та поєднання у швейцарські кантони на землі, яка історично належала цьому народові. Оскільки сам Шиллер підтримував ідею об’єднання, але не «згори», як того бажали можновладці, а «знизу», від народу – більш демократичним шляхом, нема нічого дивного, що ця тема на деякий час цілком захопила письменника і стала основою для створення історичної драми. За словами деяких критиків «Вільгельм Тель» став передсмертним драматичним твором Шиллера, що висловлював його політичне кредо и водночас його політичним заповітом. Ця видатна драма стала безсмертним надбанням національної літератури швейцарців, настільки високо вони оцінили майстерність видатного німецького драматурга.
Основна тема історичної драми Ф. Шиллера «Вільгельм Тель» – визвольна боротьба за незалежність та об’єднання швейцарського народу. Спонукала швейцарців до цієї боротьби Велика Французька революція, і саме вона відкрила письменнику очі на багато подій, які відбувалися в світи, саме вона примусила на всі ці події подивитися під іншим кутом зору, і саме вона допомогла зрозуміти Шиллеру, що за підтримки народу сильні особистості здатні стати видатними історичними діячами, спроможними змінювати хід історії. Отже тому в п’єсі справжнім і головним героєм є народ, бо боротьба з австрійськими завойовниками не була б можливою без його участі. А ярким і характерним представником цього народу є основний персонаж твору Вільгельм Тель.
Вільгельм Тель постає перед читачами спокійною, стриманою пересічною людиною. Він постійно намагається уникати гострих моментів та усіляких суперечок. Проте це досить не простий чоловік, бо він трудівник та батько, він має почуття власної гідності, хоча ніде його не декларує, не виявляє до тих пір, доки не вступає в протистояння с австрійським намісником Гесслером.
Одним із ключових моментів п’єси е саме кульмінація конфлікту Вільгельма Теля і намісника Гесслера, який закінчується тим, що австрієць за непокору змушує Теля стріляти з лука в яблуко, яке він поклав на голову сина Вільгельма. Зібравши всю свою волю в кулак, герой влучає в яблуко і рятує свого сина, готовий другою стрілою тут же пронизати жорстокого австрійця. Це він зробить, але декілька пізніше, коли буде змушений покинути свою мирну працю и прийняти участь у визвольній боротьбі. А ось поштовхом, який став причиною приходу Теля в ряди повстанців стала саме несправедливість і нахабство австрійських загарбників, втілені в образі Гесслера.
Конфлікт головного героя п’єси с представником загарбників був одним із тисяч таких же, не менш жорстоких знущань, які і привели швейцарський народ до об’єднання у боротьбі за незалежність та визволення своїх земель. У цій боротьбі приймали участь представники самих різних шарів суспільства. З’єднавшись, і багаті, і бідні відстоювали свої права на свободу, бо загроза знищення народу об’єднала усіх людей, незалежно від їх положення в суспільстві. На мою думку, саме тому, що забувши про всі свої суперечки, швейцарці об’єдналися у одну могутню силу, вони й перемогли, завоювавши незалежність і створивши вільну країну, яка сьогодні є однією з найбільш процвітаючих країн світу.
Події визвольної боротьби швейцарського народу залучили до себе увагу Фрідріха Шиллера, результатом чого стала захоплююча п’єса, основна ідея якої залишається актуальною і в наш час – для того, щоб досягнути результатів у боротьбі за незалежність та свободу, необхідно діяти разом, а перемога стане можливою лише в тому випадку, якщо мета боротьби співпаде с прагненнями простого народу.
