Стосунки між Седріком, його сином Айвенго та леді Ровеною
Один з найвідоміших творів видатного англійського письменника Вальтера Скотта є роман «Айвенго», написаний ним у 1819 році. У цьому творі йде оповідь про героїчні захоплюючі події в житті Британського королівства у середньовіччі. Автор звертає свою увагу на дуже важливий для Англії час. Це час, коли після Хрестового походу і полону до країни повертається король Ричард Левове Серце. Під час його відсутності загострилися відносини між двома таборами – норманами і саксами, кожен з яких прагнув влади для своїх представників. Прикладом того, що обидва народу можуть ужитися в одній країні, письменник робить головного героя свого твору – Айвенго, який за народженням був сакс, але при цьому залишався гаряче відданим королю з норманської династії Ричарду.
У романі «Айвенго» зустрічається декілька важливих персонажів, як реальних, так і вигаданих. Одним із них є батько лицаря Уілфреда Айвенго Седрік Сакс, до речі, реальна історична фігура, досить відома у свої часи. Батько Айвенго був патріотом у широкому сенсі цього слова. Він прагнув врятувати Англію, а якщо б у нього нічого не вийшло, Седрік вважав би за краще померти за свою країну. Він глибоко переживає страждання і біди свого народу і своєї батьківщини, які викликані утисками норманів. Незважаючи ні на що, Седрік вважає свій рідний народ великим, та й його прізвисько «Сакс» говорить саме за себе. Він не приймає у своєму будинку нових норманських звичаїв і балакає виключно на саксонській мові. Відповідно до звичаїв своєї батьківщини Седрік навіть одягається, а всі його домочадці і слуги не оминають норманів лихим словом у своїх розмовах і молитвах.
Седрік був настільки відданий справі боротьби за владу саксів, що навіть вигнав з дому свого рідного сина Айвенго за те, що той вступив до війська норманського короля Ричарда Левове Серце. Та для цього була ще одна причина, причому для Седріка не менш важлива. Він дізнається, що Айвенго закохався у леді Ровену, представницю знатного саксонського роду, і бажає на ній одружитися. Ровена рано залишилася без батьків і виховувалася Седріком. Він відносився до дівчини, як до рідної дочки, але не бажав, щоб леді Ровена стала дружиною його сина. Справа в тому, що він покладав на цю дівчину великі надії і прагнув віддати леді Ровену за сера Ательстана, нащадка давнього королівського прізвища.
Досить характерно змальовує відношення Седріка Сакса до свого сина на лицарському турнірі. Коли у переможці Седрік впізнає свого сина і бачить, що він сильно поранений, він навіть не намагається йому допомогти. І тільки потім автор додає, що батькові все таки шкода була Айвенго. У цьому епізоді. В. Скотт досить яскраво висвітлює суперечливість почуттів Седріка: з одного боку, він дуже любить свого сина, а з іншого боку, він не менш любить свою батьківщину. На цей раз патріотизм все ж таки перемагає в ньому батьківські почуття.
Седрік не боїться висловлювати свої думки навіть при знатних норманах. Його прямоту та відкритість дуже добре видно у сцені, в якій він впізнає, хто насправді є Лицарем Висячого Замку і відмовляється схилити перед ним коліно, навіть незважаючи на всі благородні вчинки цього лицаря. Лише з часом він все ж таки визнав благородство Ричарда Левове Серце. Він настільки сильний духом і відданій своїй справі, що навіть у полоні він думає не про свою долю і власне життя, а лише журиться, що часи саксів пройшли і згадує своїх славних предків. Як би там не було, у Седріка Сакса було сильне почуття честі і гідності.
Засліплений своїм прагненням відновити велич саксів через одруження леді Ровени, Седрік не помічає, що Ательстан бачить у цьому шлюбі лише власну вигоду і не переймається високими ідеями майбутнього тестя. Єдиним благородним вчинком цього лицаря я вважаю його відмову від руки леді Ровени.
Щодо самої Ровени, то, на мій погляд, це головний жіночий образ роману. Це красива і розумна леді з гарним вихованням. Вона добре розуміє своє становище знатної, багатої і привабливої у всіх відношеннях дами. Можна сказати, що леді Ровена – це найбільш романтичний образ твору. Вона кохає Айвенго, але з поваги до свого вихованця Ровена не перечить Седріку, який бажає, щоб вона вийшла заміж за іншого. Леді Ровена покірна та в той же час самолюбна героїня, яка добре знає про свою красу і пишається нею.
В романі В. Скотта «Айвенго» декілька паралельних сюжетних ліній. Однією з таких ліній є відношення Седріка Сакса, леді Ровени і Айвенго, які висвітлюються на тлі великих історичних подій у переломні для Англії часи. І це, на мій погляд, одна з найцікавіших ліній захоплюючої авантюрно-пригодницької оповіді.
У романі «Айвенго» зустрічається декілька важливих персонажів, як реальних, так і вигаданих. Одним із них є батько лицаря Уілфреда Айвенго Седрік Сакс, до речі, реальна історична фігура, досить відома у свої часи. Батько Айвенго був патріотом у широкому сенсі цього слова. Він прагнув врятувати Англію, а якщо б у нього нічого не вийшло, Седрік вважав би за краще померти за свою країну. Він глибоко переживає страждання і біди свого народу і своєї батьківщини, які викликані утисками норманів. Незважаючи ні на що, Седрік вважає свій рідний народ великим, та й його прізвисько «Сакс» говорить саме за себе. Він не приймає у своєму будинку нових норманських звичаїв і балакає виключно на саксонській мові. Відповідно до звичаїв своєї батьківщини Седрік навіть одягається, а всі його домочадці і слуги не оминають норманів лихим словом у своїх розмовах і молитвах.
Седрік був настільки відданий справі боротьби за владу саксів, що навіть вигнав з дому свого рідного сина Айвенго за те, що той вступив до війська норманського короля Ричарда Левове Серце. Та для цього була ще одна причина, причому для Седріка не менш важлива. Він дізнається, що Айвенго закохався у леді Ровену, представницю знатного саксонського роду, і бажає на ній одружитися. Ровена рано залишилася без батьків і виховувалася Седріком. Він відносився до дівчини, як до рідної дочки, але не бажав, щоб леді Ровена стала дружиною його сина. Справа в тому, що він покладав на цю дівчину великі надії і прагнув віддати леді Ровену за сера Ательстана, нащадка давнього королівського прізвища.
Досить характерно змальовує відношення Седріка Сакса до свого сина на лицарському турнірі. Коли у переможці Седрік впізнає свого сина і бачить, що він сильно поранений, він навіть не намагається йому допомогти. І тільки потім автор додає, що батькові все таки шкода була Айвенго. У цьому епізоді. В. Скотт досить яскраво висвітлює суперечливість почуттів Седріка: з одного боку, він дуже любить свого сина, а з іншого боку, він не менш любить свою батьківщину. На цей раз патріотизм все ж таки перемагає в ньому батьківські почуття.
Седрік не боїться висловлювати свої думки навіть при знатних норманах. Його прямоту та відкритість дуже добре видно у сцені, в якій він впізнає, хто насправді є Лицарем Висячого Замку і відмовляється схилити перед ним коліно, навіть незважаючи на всі благородні вчинки цього лицаря. Лише з часом він все ж таки визнав благородство Ричарда Левове Серце. Він настільки сильний духом і відданій своїй справі, що навіть у полоні він думає не про свою долю і власне життя, а лише журиться, що часи саксів пройшли і згадує своїх славних предків. Як би там не було, у Седріка Сакса було сильне почуття честі і гідності.
Засліплений своїм прагненням відновити велич саксів через одруження леді Ровени, Седрік не помічає, що Ательстан бачить у цьому шлюбі лише власну вигоду і не переймається високими ідеями майбутнього тестя. Єдиним благородним вчинком цього лицаря я вважаю його відмову від руки леді Ровени.
Щодо самої Ровени, то, на мій погляд, це головний жіночий образ роману. Це красива і розумна леді з гарним вихованням. Вона добре розуміє своє становище знатної, багатої і привабливої у всіх відношеннях дами. Можна сказати, що леді Ровена – це найбільш романтичний образ твору. Вона кохає Айвенго, але з поваги до свого вихованця Ровена не перечить Седріку, який бажає, щоб вона вийшла заміж за іншого. Леді Ровена покірна та в той же час самолюбна героїня, яка добре знає про свою красу і пишається нею.
В романі В. Скотта «Айвенго» декілька паралельних сюжетних ліній. Однією з таких ліній є відношення Седріка Сакса, леді Ровени і Айвенго, які висвітлюються на тлі великих історичних подій у переломні для Англії часи. І це, на мій погляд, одна з найцікавіших ліній захоплюючої авантюрно-пригодницької оповіді.
