"Герой нашого часу" образ Бели

“Герой нашого часу” характеристика Бели з роману Лермонтова викладена в цій статті.

“Герой нашого часу” образ Бели

Бела – головна героїня першої повісті роману, княжна, дочка мирного князя і сестра юного Азамата. Викрадена своїм же братом на прохання офіцера Печоріна, коли їй було лише шістнадцять років.

Бела являлася горянкою, що зберегла в собі природну простоту почуттів, прагнення до волі і вільний прояв почуттів. Образ Бели в романі оспівав чистоту, невинність і принадність юної східної красуні, що втілила традиції і характер свого народу. Автор описує дівчину як високу, тоненьку, темнооку, з очима як у гірської сарни, що заглядають прямо в душу. Саме по її очах було видно всі зміни настрою її душі: очі то сяяли, як два чорних вугілля, від радості, то тьмяніли від смутку. Бела вишивала золотом, чудово співала і танцювала. Вона була легка і граціозна, а рухалася в танці набагато краще перших красунь московських балів.

У Белі відчувається сила внутрішньої гідності. Хоча навіть її брат ставиться до неї, як до речі, обмінюючи на можливість заволодіти предметом свого жадання – чистокровним скакуном, поплатившись за це життям їхнього батька.

Після викрадення ображена дівчина зовсім замкнулася, і перестала відповідати на прояв уваги до себе Печоріна. Але тривало це недовго, і Бела повністю віддається пристрасті, йдучи “у вир з головою”. Коли ж Печорін сповна випробував любов “дикунки”, дівчина змирилася з цим. Любовна історія побудована на протиріччі почуттів: Бела байдужа – Печорін палкий і навпаки. Ці світи несхожі, і тому все закінчується трагедією – загибеллю героїні.

Оповідач вважає смерть Бели кращим виходом для неї, бо усвідомлює, що рано чи пізно Печорін залишив би цю невинну душу, розбивши серце і повністю розчарувавши її в чоловіках і життєвих цінностях.