«Роздуми Гобсека про гроші, про богатство» за повістю О. де Бальзака «Гобсек»
У своїй повісті Оноре де Бальзак показав духовну сутність тогочасного суспільства. На думку головного героя цієї повісті Гобсека, «на землі немає нічого міцнішого, ніж золото». Дійсно, представники буржуазії і дворянства звеличували гроші, повіривши у злу владу золота і його могутність. Ось і головний герой повісті Гобсек все своє життя присвятив накопиченню багатств. В жертву золоту він без жалю приніс усі радощі звичайного людського життя і розтратив усі сили у гонитві за грошами. Розмірковуючи про долю свого сусіда стряпчий Дервіль замислювався про головні життєві цінності і задавав собі питання: «Невже все зводиться до грошей?».
У повісті «Гобсек» Бальзак не дає нам прямої відповіді на це питання, але факти доводять, ще не завжди на першому місці у житті людини стоять гроші. Наприклад, для того ж Дервіля гроші є лише засобом для досягнення своїх цілей. Завдяки грошам він має змогу жити гідно і займатися улюбленою справою. Він доходить висновку, що «принижуватися заради грошей не варто». Адже ніяке багатство не обміняєш на такі звичайні і в той же час важливі для кожної людини речі, як кохання, вірність, відданість, дружбу і здоров’я.
Але у повісті є і приклад кохання, яке тримається виключно на грошах. Але таке кохання не приносить щастя Максиму де Траю і Анастасії де Ресто. Як тільки у а графині закінчуються гроші, вона знову і знову принижується перед Гобсеком і запозичені гроші дають їй можливість ще на деякий час купити увагу Максима.
А ось Фанні Мальво і Дервіль були щасливі незважаючи на те, що не мали багатства. Адже сумлінне виконання своїх обов’язків для Дервіля було куди важливіше, ніж гроші. Повагу у суспільстві він придбав не завдяки грошам, а завдяки своїй репутації чесного юриста, якому можна довірити не тільки гроші, а й будь які тайни, спроможні впливати на долі людей.
Щодо головного героя повісті Гобсека, то він навіть і думки не мав про те, що його мільйони, які він збирав усе життя, зможуть опинитися у будь-кого навіть після смерті. Після довгих роздумів він так і не зміг придумати нічого кращого, ніж заповісти своє багатство далекій родичці, яка, отримавши спадок, більш за все, дуже швидко їх розтратить. Мабуть, перед смертю туга за рідною людиною і почуття жалю пересилили у Гобсека пристрасть до наживи.
Я вважаю, що це вже чималі підстави для того, щоб філософія Гобсека визвала сумніви, і підстави для того, щоб кожен з нас продовжив роздуми Дервіля: «Ні, не все зводиться до грошей. Це суттєва частина нашого життя, але далеко не головна».
У повісті «Гобсек» Бальзак не дає нам прямої відповіді на це питання, але факти доводять, ще не завжди на першому місці у житті людини стоять гроші. Наприклад, для того ж Дервіля гроші є лише засобом для досягнення своїх цілей. Завдяки грошам він має змогу жити гідно і займатися улюбленою справою. Він доходить висновку, що «принижуватися заради грошей не варто». Адже ніяке багатство не обміняєш на такі звичайні і в той же час важливі для кожної людини речі, як кохання, вірність, відданість, дружбу і здоров’я.
Але у повісті є і приклад кохання, яке тримається виключно на грошах. Але таке кохання не приносить щастя Максиму де Траю і Анастасії де Ресто. Як тільки у а графині закінчуються гроші, вона знову і знову принижується перед Гобсеком і запозичені гроші дають їй можливість ще на деякий час купити увагу Максима.
А ось Фанні Мальво і Дервіль були щасливі незважаючи на те, що не мали багатства. Адже сумлінне виконання своїх обов’язків для Дервіля було куди важливіше, ніж гроші. Повагу у суспільстві він придбав не завдяки грошам, а завдяки своїй репутації чесного юриста, якому можна довірити не тільки гроші, а й будь які тайни, спроможні впливати на долі людей.
Щодо головного героя повісті Гобсека, то він навіть і думки не мав про те, що його мільйони, які він збирав усе життя, зможуть опинитися у будь-кого навіть після смерті. Після довгих роздумів він так і не зміг придумати нічого кращого, ніж заповісти своє багатство далекій родичці, яка, отримавши спадок, більш за все, дуже швидко їх розтратить. Мабуть, перед смертю туга за рідною людиною і почуття жалю пересилили у Гобсека пристрасть до наживи.
Я вважаю, що це вже чималі підстави для того, щоб філософія Гобсека визвала сумніви, і підстави для того, щоб кожен з нас продовжив роздуми Дервіля: «Ні, не все зводиться до грошей. Це суттєва частина нашого життя, але далеко не головна».
