Трагедія «Фауст» — вершина творчості Гете
Гете — один із найвидатніших просвітників. Тонкий поет-лірик, драматург, романіст, мислитель, учений і державний діяч, який обіймав пост міністра, — так щедро обдарувала природа Йоганна Воль-фганга Гете. Він увійшов у літературу як предтеча романтизму: захоплювався творами німецького фольклору (підтвердженням цьому є хоча б балада «Вільшаний король»).
Створений пізніше роман «Страждання юного Вертера» — один із головних творів європейського сентименталізму. В останній період творчої діяльності він пише чеканні вірші, утверджуючи поетику класицизму.
У творчій спадщині письменника є твір, якому належить особливе мів Справою всього життя Гете було написання унікалм дивовижної книги, яка стала настільною для багатьох! торів, — трагедії «Фауст». Цей незвичайний і надя чайно складний драматичний твір не призначався і сцени. Письменник працював над ним, за даними олі дослідників, понад ЗО років, інших — близько 60 і заві шив його незадовго до смерті — у 1831 році. Постій повертаючись до трагедії, автор поступово перетвор його на грандіозний філософський твір, у якому відо’;і зив свої погляди на сутність людини.
Джерелом сюжету «Фауста» стала «народна книжки в якій були зібрані легенди про вченого -чорнокнижним котрий продав душу дияволу. Лікар і алхімік Фауст спраї жив у першій половині XVI століття. Легенда говори-про нього як про видатного мага й чарівника, якому бч підвладні потойбічні сили. За це на нього очікувала ро плата — його задушив диявол. Німецька народна леге.-; перекладалася і видавалася в Англії, Голландії і Фракц До цього образу зверталися англійський драматург: Марло і німецькі письменники із літературного гурту «Буря і натиск». Легенда про доктора Фауста стала н стільки популярною, що її виконували на сцені. Одт таких вистав Гете побачив у дитинстві. Так відбулося зн. йомство поета з Фаустом і Мефістофелем. «Спочатку писав його на аркушах поштового паперу й нічого не правляв, бо боявся написати хоч один непродуманий док, який би потребував переробки», — згадував пізній Гете про роботу над цим твором.
«Музика починається там, де закінчуються слова» — вважав німецький поет Генріх Гейне. Ми ж зробимо навпаки: послухаємо фрагмент опери Шарля Гуно «Фауст», написаної за твором Гете. В опері Шарля Гуно «Фауст» з усієї трагедії Гете композитором використаний лише епізод кохання Фауста і Гретхен — Маргарити. До геніального поетичного твору Гуно додав свої геніальні мелодії, давши героям Гете сценічне життя. З іншими сюжетними лініями твору, з його неповторною поетикою ви ознайомитеся, прочитавши трагедію.
Створений пізніше роман «Страждання юного Вертера» — один із головних творів європейського сентименталізму. В останній період творчої діяльності він пише чеканні вірші, утверджуючи поетику класицизму.
У творчій спадщині письменника є твір, якому належить особливе мів Справою всього життя Гете було написання унікалм дивовижної книги, яка стала настільною для багатьох! торів, — трагедії «Фауст». Цей незвичайний і надя чайно складний драматичний твір не призначався і сцени. Письменник працював над ним, за даними олі дослідників, понад ЗО років, інших — близько 60 і заві шив його незадовго до смерті — у 1831 році. Постій повертаючись до трагедії, автор поступово перетвор його на грандіозний філософський твір, у якому відо’;і зив свої погляди на сутність людини.
Джерелом сюжету «Фауста» стала «народна книжки в якій були зібрані легенди про вченого -чорнокнижним котрий продав душу дияволу. Лікар і алхімік Фауст спраї жив у першій половині XVI століття. Легенда говори-про нього як про видатного мага й чарівника, якому бч підвладні потойбічні сили. За це на нього очікувала ро плата — його задушив диявол. Німецька народна леге.-; перекладалася і видавалася в Англії, Голландії і Фракц До цього образу зверталися англійський драматург: Марло і німецькі письменники із літературного гурту «Буря і натиск». Легенда про доктора Фауста стала н стільки популярною, що її виконували на сцені. Одт таких вистав Гете побачив у дитинстві. Так відбулося зн. йомство поета з Фаустом і Мефістофелем. «Спочатку писав його на аркушах поштового паперу й нічого не правляв, бо боявся написати хоч один непродуманий док, який би потребував переробки», — згадував пізній Гете про роботу над цим твором.
«Музика починається там, де закінчуються слова» — вважав німецький поет Генріх Гейне. Ми ж зробимо навпаки: послухаємо фрагмент опери Шарля Гуно «Фауст», написаної за твором Гете. В опері Шарля Гуно «Фауст» з усієї трагедії Гете композитором використаний лише епізод кохання Фауста і Гретхен — Маргарити. До геніального поетичного твору Гуно додав свої геніальні мелодії, давши героям Гете сценічне життя. З іншими сюжетними лініями твору, з його неповторною поетикою ви ознайомитеся, прочитавши трагедію.
