Короткий зміст “Ґедзя” – Антична література
Бертон Артур – студент англо – італійського походження, учасник італійського національно – визвольного руху «Молода Італія». Відданий нарушившим таємницю сповіді духівником, він виявляється мимовільним винуватцем арешту свого соратника в справі й одночасно суперника в любові. Втративши любов дівчини, що вважає його зрадником, Джемми, розчарувавшись у релігії, а на довершення всього довідавшись, що його справжнім батьком є старший друг і заступник канонік (згодом кардинал) Монтанелли, А., інсценувавши свою смерть, відправляється в Південну Америку. Повернувшись через 13 років в Італію в якості суворого й зовні спотвореного Ривареса, революціонера й памфлетиста, що пише свої антицерковні статті під псевдонімом «Ґедзь», він зрештою після збройного інциденту попадає втюрьму.
Прийняти допомогу у втечі від сина, що визнав у ньому свого, кардинала він згодний лише ціною відмови останнього від сану й релігії, що той не має сил зробити. Ґедзя розстрілюють, а Монтанелли вмирає після жагучої й напівбожевільної проповіді, у якій, живописуя страждання Бога Батька, що віддав Христа на розп’яття, оплакує себе й власного сина. Герой В. повторює шлях багатьох молодих людей з романів XIX в., що исчезнули з життя після трагічної події, здавалося б, назавжди, але що вертаються з і під іншим ім’ям, для того щоб відновити справедливість і віддати належне ворогам. Найбільш яскравим прикладом такого роду служить Эдмон Дантес – граф Монте – Кристо в Дюма. Але подібних персонажів можна знайти й у Диккенса. Характерний ефектний контраст образа героя в минулому й при його вторинній появі (часто, як у Диккенса, ідентичність обох розкривається лише наприкінці). А. на початку роману – піднесений романтичний юнак, занурений у стихію католицизму й криза, що переживає, віри, Ґедзь його основної частини – теж романтичний герой, але вже розчарований самотній цинік і атеїст, у якого в житті залишилася лише одне його революційна справа й стара любов, що плекається в глибині душі. Мотив «втрачених ілюзій», досить характерний для «історії парубка» XIX в., також є присутнім тут. Ґедзем А. зробило насамперед розчарування в цінностях релігії
Світоглядний переворот у романі Войнич має у своїй основі конкретні приватні факти, що стосуються конкретних служителів церкви, один із яких порушив таємницю сповіді, а іншої – обітниця безшлюбності. З останнім із цих фактів зв’язаний характерний мелодраматичний, що корениться у фольклорі прийом – розкриття таємниці споріднення, що відбуває двічі: у першій частині про своєму сыновстве довідається А., у третій частині свого сина А. довідається в Ґедзі Монтанелли.