Проблеми кохання і щастя у трагедії Вільяма Шекспіра ‘Ромео і Джульетта’

Проблеми кохання і щастя

у трагедії Вільяма Шекспіра “Ромео і Джульетта”

Ця трагедія належить до раннього періоду творчості Шекспіра. Саме тоді у його п’єсах з’являються поетичні образи людей, прекрасних зовні і душею, повних життєвих сил у прагненні здобути особисте щастя.

Події п’єси відбуваються у італійському місті Верона, хоча проблематика твору пов’язана із тогочасною англійською дійсністю. Давня родова ворожнеча знатних сімей – Монтеккі і Капулетті – стає на перешкоді щастю двох молодих людей, Ромео і Джульєтти, які покохали один одного. П’єса стверджує, що важливим є не походження, а особистість людини, викриваючи тим феодальні пережитки. Дізнавшись, що той, кого вона покохала, ворог її родини, Джульетта говорить:

Та що ім’я? Назви хоч як троянду,

Не зміниться в ній аромат солодкий!

Любов за власним вибором протистоїть середньовічному шлюбу за розрахунком та штовхає Ромео і Джульетту, людей уже доби Відродження, на героїчні вчинки, їхнє кохання не знає меж, у п’єсі це почуття оспіване з великою поетичною силою.

Шекспір – чудовий знавець людських характерів. Ромео і Джульєтта – ще підлітки, їхня вдача формується, і драматург показує ці зміни під впливом кохання і пережитого. Так само, як Джульєтту кохання перетворює на самостійну і героїчну жінку, так і Ромео мужніє, пізнавши справжню силу почуттів.

Дуже привабливими у п’єсі є образи Меркуціо та монаха Лоренцо. Меркуціо – справжня людина Відродження, що уособлює радість буття, творчу фантазію і гострий розум. Лоренцо – філософ, вчений, книжник, помічник закоханих. Доповнює цю галерею образів князь Ескала, правитель Верони, мудрий і справедливий.