Шляхи, які не вибирав Обломів – Гончарів Іван

Роман “Обломів” був написаний И. А.Гончаровым в 1859 році й негайно ж привернув увагу критиків поставленими в романі проблемами. Російська революційна демократія в особі Н. А.Добролюбова оцінила роман Гончарова як щось “більше, ніж просто вдале створення сильного таланта”. Вона побачила в ньому “добуток російського життя, знамення часу”.

Так була визначена виняткова злободенність гончаровского роману. І в ті ж роки досить авторитетними сучасниками були висловлені судження, що оцінювали “Обломова” як добуток, якому має бути довге життя. Сьогоднішня напружена увага й пильний інтерес до нього театру й кінематографа, читачів і дослідників, включення роману в сферу споровши про недавню історію й проблеми майбутнього – пряме підтвердження пророчих передбачень техлет.

У чому ж секрет цього роману? Видимо, у тім, що Гончарів як геніальний художник зумів розкрити типово національне, близьке всім нам явище. Явище, що стало символом, ім’ям загальним. Це явище – обломовщина

Хто ж він – Ілля Ілліч Обломів? Життя, схожа на сон, і сон, схожий на смерть, – от доля головного героя роману й багатьох інших персонажів. А за межами роману читач бачив ще безліч Обломовых. Трагізм роману Гончарова саме у звичайності подій, що відбуваються. Добра, недурна людина, Обломів лежить на дивані в зручному домашньому халаті, а життя йде безповоротно. Чудесна дівчина Ольга Іллінська, що полюбила Обломова й марне пытавшаяся врятувати його, запитує: “Що загубило тебе? Немає ім’я цьому злу… – Є… “Обломовщина”, – відповідає наш герой

Царство кріпак Росії – от джерела обломовской апатії, бездіяльності, страху перед життям. Звичка одержувати всі даром, не прикладаючи до цього праці – основа всіх учинків і образа дій Обломова. Та й не тільки його одного

Тепер спробуємо на хвилинку уявити собі, від чого відмовився Обломів, і в якому напрямку могла б піти його життя. Уявимо собі інший хід сюжету роману. Адже багато сучасників Обломова, що виросли в таких же умовах, переборюють їхній пагубний вплив і піднімаються до служіння народу, Батьківщині. Уявимо собі: Ользі Іллінською вдається врятувати Обломова. Любов їх з’єднується в шлюбі. Любов і сімейне життя перетворюють нашого героя. Він стає раптом діяльним і енергійним. Розуміючи, що кріпосна праця не принесе йому більших вигід, він звільняє своїх селян. Обломів виписує через границю новітню сільгосптехніку, наймає сезонних робітників і починає вести своє господарство по – новому, по – капиталистически. За короткий строк Обломову вдається розбагатіти. До того ж розумна дружина допомагає йому в підприємницькій діяльності

Уявимо собі інший варіант. Обломів “пробуджується” від сну сам. Бачить своє мерзенне животіння, бідність своїх селян і “іде в революцію”. Бути може, він стане видним революціонером. Його революційна організація доручить йому дуже небезпечне завдання, і він його успішно виконає. Про Обломове напишуть у газетах, і ім’я його довідається вся Росія

Але це все фантазії… Змінити роман Гончарова не можна. Він написаний очевидцем тих подій, він відбивав той час, у якому жив. А це був час напередодні скасування кріпосного права в Росії. Час очікування змін. У Росії готувалася реформа, що повинна була круто змінити хід подій. А поки тисячі поміщиків експлуатували селян, думаючи, що кріпосне право буде існувати вічно.

Дотепер роман Гончарова “Обломів” зберіг свою чарівність як добуток високого морального пафосу, нещадної авторської відвертості, справжнього гуманізму