Короткий зміст “Лялька” Пруса по главах – Частина 2

Ізабелла вражена: виходить, її можна кинути заради іншої жінки?! Ґрунт іде в красуні з – під ніг, і Ізабелла починає подумувати про шлюб з Вокульским. Він же благає визнати за ним людські права й судити про нього по вчинках, а не по титулах. Сила й праця – от єдині привілеї в цьому світі. У руїн Заславского замка Вокульский падає перед Ізабеллою на коліна, і вона не відкидає його. Щасливий Вокульский готовий умерти, благословляючи улюблену

Стараннями Жецкого Вокульский, повернувшись у Варшаву, починає захаживать до добрій і чарівної Элене Ставской; тої кинув чоловік, і тепер вона дає уроки, містячи бабусю мати й маленька чарівна дочка. Змучений любов’ю до Ізабелли, Вокульский знаходить у суспільстві Элены цілющий спокій. Вона ж давно віддала Вокульскому своє серце. Ну чому він закохався в Ізабеллу, а не в Элену, журиться старий Жецкий, сам «ангела доброти, що боготворить,» Ставскую. А Вокульский, щоб не віджахнути Ізабеллу, продає свій магазин

Жецкий у розпачі. Ізабелла ж, удосталь змусивши Вокульского поревновать, захоплюється його сліпотою й лагідністю – і погоджується вийти за нього заміж. Його любов перетворюється вэкстаз.

Не в силах ні на день розстатися з Ізабеллою, Вокульский не їде навіть на похорони Заславской. Зате незабаром Ленцкие й Вокульский відправляються в Краків, прихопивши із собою Старского. Уважаючи, що Вокульский не знає англійського, Ізабелла й Старский бовтають на цій мові, із презирством озиваючись про Вокульском. Старский нагло доглядає за Ізабеллою, затверджуючи, що його цинізм жінкам подобається куди більше, ніж преклоніння таких чоловіків, як Вокульский. Вражений Вокульский на першій же станції вискакує з вагона й кидається під поїзд

Але стрілочник – один з облагодіяних Вокульским бідняків – рятує його. У ту мінуту, коли, здавалося, усі зрадили Вокульского, з ним залишилися земля, проста людина й Бог. Повернувшись у Варшаву, Вокульский упадає в глибоку апатію й зовсім відходить від справ. «Надірвався від жадібності», – говорять купці. Жецкий благає його женитися на пані Ставской, але хіба Вокульский, ставши духовною руїною, здатний дати їй щастя? Незабаром він розуміє, що нерозумно гніватися на Ізабеллу й Старского: вони – природне породження свого середовища. Життя ж Вокульского тепер безцільне й порожня

Він усе ще любить Ізабеллу – але не повернеться до неї! Ображене людське достоїнство – це не жарт! Незабаром Вокульский їде – неведомо куди й, можливо, назавжди. Старому Жецкому не хочеться більше жити: мир стає усе гірше й подлее… Пані Ставская виходить заміж за гарненького й спритного комерсанта, що были прикажчика Вокульского.

А Ізабелла завела нового шанувальника, щоб їздити з ним до Заславскому замка й тужити там по Вокульскому. Але шанувальникові це швидко набридло, і він неї кинув, а старий багатий наречений розірвав заручини й відбув у Литву. Ізабелла закотила істерику, а пан Ленцкий від прикрості вмер

«И адже вона – непогана людина, просто їй зовсім нема чого робити, от флірт і став змістом її існування, – зауважує Охоцкий. – А Вокульский – з породи людей, які рвуться до великим цілям і грандіозній праці. Саме такі безумці й створили цивілізацію». Нотаріус оголошує дарчу Вокульского: 140 тисяч – Охоцкому, 25 – Жецкому й 20 – маленькій дочці пані Ставской. Інше – бедным, фактично це заповіт

А потім до Жецкого доходять слухи, що Вокульский підірвав Заславский замок, у стін якого пояснювався Ізабеллі в любові. Шуман уважає, що сам Вокульский загинув під уламками: нинішній мир не для романтиків. Жецкий сміється: Вокульский просто смів замок з особи землі, як інші змітають із полки любовні сувеніри. До речі, говорять, що Ізабелла йде в монастир. Буде, видимо, кокетувати з Господом Богом

Незабаром вражений Жецкий довідається, що в магазині йому не довіряють: не в силах розстатися з фірмою, який він віддали все життя, старий працює тепер безкоштовно, а це підозріло. І останній романтик Жецкий умирає. Натхненний винахідник Охоцкий назавжди їде за границю

«Хто ж залишиться?» – вопрошает Шуман. «Ми!» – дружно відповідають шахраюваті комерсанти