Аналіз вірша Володимира Маяковського «Лист Тетяні Яковлевой» – Маяковський У. В

«Лист Тетяні Яковлевой» – один із самих яскравих віршів у любовній ліриці В. В.Маяковського. За формою воно – лист, звертання, дидактичний монолог, адресований конкретній людині – реальної особистості. Тетяна Яковлева – паризьке захоплення поета, случившееся з ним, коли він побував у цьому місті любові в 1928 році

Ця зустріч, що спалахнули почуття, недовгі, але яскраві відносини – всі настільки глибоко схвилювало поета, що він присвятив їм дуже ліричне, але в той же час і пафосний вірш. Оскільки В. В.Маяковський на той час уже зарекомендував себе як поет – трибун, він не зміг писати тільки про особистий. В «Листі Тетяні Яковлевой» особисте дуже різко й могутньо з’єднується із суспільним. Таким чином, цей вірш про любов нерідко відносять до цивільної лірики поета

Поет з перших же рядків не відокремлює себе й свої почуття від Батьківщини: у поцілунку «повинен полум’яніти» червоний колір «моїх республік». Таким чином, народжується дивна метафора, коли любов до конкретної людини не відділяється від любові до Батьківщини. В. В.Маяковський, як представник нової, радянської Росії, дуже саркастично й ревно ставиться до всіх емігрантів, що покинули країну, нехай і по самих різних причинах. І хоча в Росії «ста мильонам було погано», поет уважає, що однаково її треба любити й таку

Поет був щасливий від того, що знайшов гідну собі жінку: «Ти одна мені ростом урівень». Тому йому було особливо образливо від того, що Яковлева відповіла відмовою на його речення повернутися з ним у Росію. Йому стало кривдно й за себе, і за Батьківщину, від якої він себе не відокремлює: «Я не сам, а я ревную за Радянську Росію».

В. В.Маяковський прекрасно розумів, що колір російських націй виїхав далеко за межі Батьківщини, а їхнього знання, уміння й таланти так потрібні нової Росії. Цю думку поет спеціально облачає в жарт: мол, у Москві не вистачає «довгоногих». Так уражене чоловіче самолюбство за їдким сарказмом приховує більший серцевий біль

И хоча практично весь вірш просочені їдкою іронією й сарказмом, однаково воно закінчується оптимістично: «Я всі рано тебе коли – небудь візьму – одну або вдвох з Парижем». Тим самим поет дає зрозуміти, що його ідеали, ідеали нової Росії однаково рано або пізно прийме увесь світ

Зараз час сесій, тому питання, як Замовити реферат терміново коштує найбільше гостро. Компанія Moscowstud пропонує якісні послуги з написання навчальних робіт на замовлення