Звідки беруться цахесы (по казці Гофмана “Крихта Цахес») – Гофман Эрнст

Самим яскравим представником німецького романтизму є Эрнст Теодор Амадей Гофман. Перу цього письменника належить багато добутків, які ввійшли в золотий фонд світової літератури. Одним з найцікавіших сатиричних творів Гофмана є “Крихта Цахес”.

У цій казці Гофман розвиває популярний фольклорний мотив про чудодійні волосся. Добра фея з жалості дарує маленькому виродкові три чарівних волоски. Завдяки їм все значне й талановите, що відбулося або вимовлене в присутності Цахеса, приписується йому. А от бридкі вчинки самого маляти приписуються навколишнім його людям. Цахес робить приголомшливу кар’єру. Маляти вважають гениальнейшим поетом. Згодом він стає таємним радником, а потім і міністром. Страшно подумати яких би висот міг досягти крихта Цахес, але своєчасне втручання доброго чарівника кладе кінець його химерной кар’єрі. Втративши три чарівних волоски, Цахес став тим, ким був насправді – жалюгідною подобою людини. Тепер ті, хто з насолодою підкорявся маляті, потішаються над ним. Рятуючись від колишніх шанувальників, Цахес падає в нічний горщик і трагічно гине

З великою сатиричною силою Гофман створює образ Цахеса. Маля є тим людиною, що привласнює собі результати чужої роботи, чужі заслуги й почесті. По Гофману, трьох червоних волоска, подарованих феєю, є символичным образом золота (грошей), їхньої безмежної влади над суспільством. Звідки ж беруться люди такого сорту, яких можна назвати цахесами? Гофман дає кілька своїх версій їхнього походження: сліпе суспільство, що у повнім самозабутті творить собі кумир; влада гаманця; втручання потойбічних сил і просто людське божевілля. Гофман до того ж простежує весь шлях поклоніння фальшивому кумиру. Від замилування й фанатизму до смертельного жаху перед черговим тираном. Не слід думати, що автор висміює тільки нікчемну й брехливу натуру Цахеса. Насамперед мішенню для сатиричних стріл є суспільство, уражене мнимою величчю. Своїм твором Гофман блискуче показує, що цахесы живуть і процвітають лише завдяки нікчемності суспільства, що вивело їх на вершину життя. Тому не дивно, що в країні, де править маленький Цахес, відсутні любов, щедрість, бракує моралі. Звичайно, жаль, що автор, зумівши поставити точний діагноз хворому суспільству, не дає рецептів, як його вилікувати. Однак і читачеві здається, що поверхневим лікуванням справа не поправити – потрібно серйозне хірургічне втручання

Гофман виводить також на суспільну арену антипода крихти Цахеса – студента Бальтазара. Це типовий романтичний герой. Він насамперед є натурою творчої, котра протистоїть прогнилому суспільству. Але автор іронізує й над цим персонажем: Бальтазар швидко перестає цікавитися суспільними проблемами, задовольняючись легенею щастям обивателя. Він жениться на своєї улюбленої, молода родина поселяється в тихому сільському будиночку, і душі Бальтазара й красуні Кандиды засипають навіки.

У нате час казка “Крихта Цахес” звучить дуже різко й гостро. У реальному житті не існує чаклунів і чарівників, але цахесы займають високі пости, і пора їх звідти викурювати. Саме цахесы женяться на прекрасних кандидах, саме вони купують собі “маленькі” тихі будиночки на інших континентах за народні гроші. А от Баль – Тазаров очікує зовсім інше – презирство, ганьба, висновок, смерть

Сьогодні молодь повинна задуматися над “Крихтою Цахесом”, тому що саме їй має бути жити далі в нашій країні й управляти нею. Абсолютно точно відомо одне – краще висміювати жебраків духом цахесов, чим плазувати перед ними, краще знищувати цахесов, чим підкорятися їх знехтуваної влади