Роль історії княгині Р. як композиційний прийом у романі Івана Тургенєва «Батьки й діти» – Тургенєв Іван

(1 варіант)

Роль історії княгині Р. у романі можна зрозуміти подвійно. З одного боку, історія княгині Р. – це вставна новела. Так робили античні автори, які включали у свої добутки зовсім не стосовні до головного сюжету короткі розповіді або повести. Але з іншого боку, в основі розповіді про княгиню Р. лежить історія життя самого автора. Якоюсь мірою долі Павла Петровича й Тургенєва схожі з погляду тої трагічної ролі, що зіграли в їхньому житті жінки. Княгиня Р. була чимсь схожа на Полину Віардо у своєму відношенні до Павла Петровичу. Вона те наближала його до себе, то віддаляла. Якщо вона любила, то «…віддавалася безповоротно…», але якщо ж вона байдужіла до людини, то безжалісно відштовхувала його.

Крім того, історія княгині Р. дозволяє побачити паралель між Базаровым і Павлом Петровичем. Адже княгиня Р. і Одинцова дуже схожі між собою. Обидві вони таємничі й холодні. Але вони відіграють різну роль в історіях Павла Петровича й Базарова. Із княгинею Р. уводиться в роман мотив таємниці, символіка сфінкса й хреста. Сфінкс символізує саму княгиню Р. Взагалі сфінкс – це напівжінка, напівлев. Наслана Герой, вона розташувалася на горі біля Фив і задавала кожному загадку. Не сумели дати правильна відповідь сфінкс убивала. І в такий спосіб погубила вона багато знатних фиванцев, включаючи сина пануючи Креонта. Загадку відгадав Эдип, сфінкс у розпачі кинулася в прірву й розбилася

Можна припустити, що Павло Петрович розгадав загадку княгині Р., тому вона й умерла. Одинцова – це той же сфінкс, але Базарів не зумів розгадати її таємниці, і наприкінці роману він загинув

Перед своєю смертю княгиня повернула Павлу Петровичу кільце зі сфінксом, але вона провела по ньому «…хрестоподібну рису й веліла йому сказати, що хрест – от розгадка». Що міг позначати той хрест? У принципі, камені на кільцях звичайно мають круглу або квадратну форму, що позначає замкнутий простір, а в середині його вирізаний сфінкс. Княгиня малює на ньому хрест і просить розгадати це. Напевно, княгиня знає, що в житті вона відігравала роль сфінкса, тому вона хоче вирватися із цього замкнутого простору

Але це можна зрозуміти й трохи інакше. Може бути, перекресливши сфінкса, княгиня хотіла сказати Павлу Петровичу, що в жінці не потрібно шукати загадку. Адже Павло Петрович провів все життя, думаючи про таємницю княгині, йому постійно здавалося, що «…усе ще начебто залишалося щось заповітне й недоступне, куди ніхто не міг проникнути». І що ж він одержав наприкінці свого життя? У нього немає родини, будинку, він не живе, а просто існує, він «мрець». Навпроти, Микола Петрович, що не шукав таємниці в жінках, був щасливий зі своєю першою дружиною, щасливий і з Фенечкой, у нього два сини

Може бути, княгиня Р. і зізнається у відсутності таємниці? Історія княгині Р. дозволяє нам глибше зрозуміти ідейний зміст роману й закономірності розвитку сюжету

(2 варіант)

Читаючи будь – який добуток, можна помітити, що багато слів, описи, які на перший погляд ми сприймаємо як непотрібні, різні історії й розповіді, вставлені автором у добуток і гадані нам зайвими, насправді несуть у собі чимале значення. І як говориться, якщо при описі кімнати згадується рушниця, що висить на стіні, то наприкінці добутку воно обов’язково вистрілить. Те ж саме ми можемо побачити в Тургенєва в романі «Батьки й діти», але не рушниця, а історію загадкової княгині Р., роль якої в добутку немаловажна. Далі саме над цією темою ми й порассуждаем.

Говорячи про роль історії княгині Р. у добутку, потрібно помітити, що воно немаловажно й що цей образ пронизує весь добуток. Відразу хочеться згадати Гоголя. На початку добутку «Мертві душі» описується розмова мужиків про колесо карети Чичикова: «доїде або не доїде?» Здавалося б, що особливого, ан ні, наприкінці добутку, коли Чичиков тікає з міста, колесо візьми та й зламайся – от це і є довгоочікуваний постріл з рушниці. Але повернемося до добутку И. С. Тургенєва. Павло Петрович так і не зміг забути княгиню Р., і навіть коли він був поранений після дуелі з Базаровым, єдине, про що просив він брата, так це женитися на Фенечке, він хотів, щоб хоча б Миколі Петровичу повезло в особистому житті, і в ту ж чергу Павло Петрович бажає щастя Фенечке, оскільки наприкінці добутку він закохується в неї, бачачи в ній княгиню Р. І можна припустити, що Фенечка як би послідовниця княгині Р., тому що ми знаємо, що княгиню кликали Неллі (Олена), що означає «світло, блиск», у ту ж чергу ім’я «Федосья» означає «богом дана», а це вище світло, вищий блиск. Крім того, образ княгині Р. допомагає нам зрозуміти, чому так «зблизилися» Павло Петрович і Базарів наприкінці добутку. Виявляється, причиною до цього послужила нещасна любов героїв: княгиня Р. залишила бедного Павла Петровича, Одинцова не відповіла взаємністю Базарову. І, як говориться, «Горе або радість зближають людей». І саме так горі зблизило настільки різних людей (Павло Петрович і Базарів дуже сильно сперечалися між собою), що теж важливо. Адже тим самим Тургенєв показав нам, як різко міняється герой після життєвих випробувань

Крім цього образ княгині Р. можемо зв’язати з міфом про Эдипе й сфінкса. Сфінкс – це загадкова княгиня Р., а Эдип – Павло Петрович. Тільки якщо в міфі Эдип розгадав загадку сфінкса, за що й залишився живий, те Павло Петрович не зміг розгадати загадку, саму княгиню Р., і поплатився за це своїми почуттями, те пак так і не зміг завоювати любов таємничої княгині. Але потім ми довідаємося, що княгиня Р. сказала розгадку, намалювавши хрест сфінксові, тим самим говорячи Павлу Петровичу, щоб він почав нове життя (хрест символізує початок життя.) Але Павло Петрович не зміг розкусити й цей орешек, продовжуючи мучити себе думками про княгиню Р.

Спочатку ми розглядали роль історії княгині Р., не виходячи за рамки добутку, але адже цей образ має відношення й до самого автора теж. Всі ми знаємо про любов Тургенєва до Поліни Віардо, що спочатку любила Івана Сергійовича, потім вони розсталися, а перед смертю Полина Віардо знову залишилася біля Тургенєва. Звідси можна припустити, що прототипом княгині Р. послужила Полина Віардо, а, отже, Павло Петрович – це є частково сам автор

Таким чином, розглянувши перипетії історії княгині Р., ми помітили, що цей образ, цей вставний персонаж грає досить більшу роль у романі Тургенєва «Батьки й діти», привносячись у нього елемент загадковості. Ця княгиня дуже таємнича, а за таємничістю звичайно ховається все те, що не сказано відкрито в тексті, що завжди тягне до себе читача, розбурхуючи його уява