Кого висміює Т. Шевченко у п’єсі «Назар Стодоля»?
Тарас Шевченко — визначний письменник України. Він умів правдиво, історично достовірно відтворити життя й побут різних соціальних верств українського суспільства.
У п'єсі «Назар Стодоля» автор висміює заможну козацьку старшину, засуджує соціальну несправедливість, викриває фальш, лицемірство, брехливість старшини, яку уособлює Хома Кичатий. Цей образ негативний, поданий він у реалістично викривальному плані. Основна мета його життя — багатство. Щоб досягти цього, він готовий на все, не цурається жодних заходів. Брехню, коли вона вигідна, Хома вважає звичайним явищем. Тому він говорить одне, а робить інше. Хома сам говорить: «Женись не на чорних бровах, не на карих очах, а на хуторах і млинах, так і будеш чоловіком, а не дурнем». На кохання Хома дивиться як на щось незначне, несерйозне. Дочку сприймає як засіб збагачення. Мріючи досягти полковницького пірнача, порушує слово, дане перед смертю дружині, вдається до погроз, до сили, тільки б видати Галю за старого полковника. Тарас Шевченко майстерно змалював образ Хоми Кичатого, висміявши його основну мету, прагнення до багатства, до грошей. І це прагнення в нього таке сильне, що Хома, будучи батьком Галі, перетворюється на її жорстокого ворога, ката.
Така ж брехлива й підступна ключниця сотника Стеха. Вона теж з усього намагається мати вигоду. Сказавши Галі, що чекають старостів від Назара, хоча знала, що це не так, випрошує у дівчини дозволу піти на вечорниці в її байбараці. Назар і Гнат, плануючи втечу Галі, домовляються зробити це за допомогою Стехи, але добре знають, що їй треба дати червінець чи два. Лицемірно поводиться Стеха і в останній сцені. Привівши Хому і його челядь до корчми, де сховалися Галя й Назар, вона глузливо називає дівчину полковницею. А потім впадає біля Галі, промовляючи: «Ох, моя пташечко, моя лебідочко! Чи я ж знала, що так станеться?» Припадаючи до дівчини, Стеха не забуває нагадати Хомі про свою любов.
П'єсою «Назар Стодоля» Т. Шевченко сатирично висміяв негативні людські якості: хитрість, користолюбство, нікчемність, змалювавши підлабузників, безчесних панів, егоїстичних власників.
У п'єсі «Назар Стодоля» автор висміює заможну козацьку старшину, засуджує соціальну несправедливість, викриває фальш, лицемірство, брехливість старшини, яку уособлює Хома Кичатий. Цей образ негативний, поданий він у реалістично викривальному плані. Основна мета його життя — багатство. Щоб досягти цього, він готовий на все, не цурається жодних заходів. Брехню, коли вона вигідна, Хома вважає звичайним явищем. Тому він говорить одне, а робить інше. Хома сам говорить: «Женись не на чорних бровах, не на карих очах, а на хуторах і млинах, так і будеш чоловіком, а не дурнем». На кохання Хома дивиться як на щось незначне, несерйозне. Дочку сприймає як засіб збагачення. Мріючи досягти полковницького пірнача, порушує слово, дане перед смертю дружині, вдається до погроз, до сили, тільки б видати Галю за старого полковника. Тарас Шевченко майстерно змалював образ Хоми Кичатого, висміявши його основну мету, прагнення до багатства, до грошей. І це прагнення в нього таке сильне, що Хома, будучи батьком Галі, перетворюється на її жорстокого ворога, ката.
Така ж брехлива й підступна ключниця сотника Стеха. Вона теж з усього намагається мати вигоду. Сказавши Галі, що чекають старостів від Назара, хоча знала, що це не так, випрошує у дівчини дозволу піти на вечорниці в її байбараці. Назар і Гнат, плануючи втечу Галі, домовляються зробити це за допомогою Стехи, але добре знають, що їй треба дати червінець чи два. Лицемірно поводиться Стеха і в останній сцені. Привівши Хому і його челядь до корчми, де сховалися Галя й Назар, вона глузливо називає дівчину полковницею. А потім впадає біля Галі, промовляючи: «Ох, моя пташечко, моя лебідочко! Чи я ж знала, що так станеться?» Припадаючи до дівчини, Стеха не забуває нагадати Хомі про свою любов.
П'єсою «Назар Стодоля» Т. Шевченко сатирично висміяв негативні людські якості: хитрість, користолюбство, нікчемність, змалювавши підлабузників, безчесних панів, егоїстичних власників.
