Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі Івана Франка "Мойсей" (Варіант 1)

Поема І.Я. Франка "Мойсей" — це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу у поступі до кращої долі. Час написання — 1905 рік. В Росії почалася революція.  Народ піднявся на боротьбу проти гнобителів. В основу написання поеми Франко поклав біблійний сюжет: Мойсей вів єврейський народ до землі обітованої, де було б добро і щастя і ніхто не знущався б з нього.

Письменник замислився над долею свого народу, що схожа на долю єврейського. Українці, маючи свою землю, не мають долі. Вони пригноблені, забиті, покірні. І біль народу став болем його самого: "Народе мій, замучений, розбитий, мов паралітик той на роздорожжю, людським презирством, ніби струпом, вкритий!" Він тривожиться також за майбутнє, вірить, що не завжди український народ "в сусідів буде гноєм, тяглом у поїздах їх бистроїздних". Прийде час — і Україна стане самостійною державою. Франко думав: невже народ назавжди приречений на рабство, невже він ніколи не почує щасливих пісень, не зрозуміє радості волі, не буде самостійним, невже слава українських героїв марна? Поет вірить у народний рух, у народне повстання. 

Він твердо переконаний, що немає в світі такої сили, яка б спинила революційний рух народу вперед до перемоги над експлуататорами. В українців немає людини, яка б повела за собою маси. Але вона обов'язково з'явиться. І її віра передасться усьому народові. І якщо вождь втратить віру в праве діло, як у біблійній легенді, то народ не відступиться і буде продовжувати боротьбу за самостійність і волю, щастя і любов. І прийде інший вождь і поведе за собою народ.

Поема "Мойсей" — безпосередній відгук поета на події 1905 року в Росії. Полум'яний патріотизм Франка, палка синівська любов до рідного народу, віра в його майбутнє поєднуються в "Мойсеї". Своїм твором письменник підкреслив, що саме народ є тією вирішальною силою, яка розірве рабські пута і збудує нове життя. Всі сили віддав він справі відродження рідного народу:

Все, що мав у житті, він віддав

для одної ідеї,

і горів, і яснів, і страждав,

і трудився для неї