«Я розкажу тобі пане, чого не може інший…» (лірика В. Підпалого)

I. Загальна характеристика творчості Володимира Підпалого. (Лірика поета пройнята надзвичайною щирістю й своєрідною інтимністю спілкування ав­тора із читачем. Зрештою, ліричність поширюється навіть на поезії із патріо­тичним пафосом. Для ліричного героя В. Підпалого характерна справжня щи­рість, тонкі відчуття, емоційність, елегійність сприйняття світу й оптимізм.)

II. Лірика Володимира Підпалого.

1. «Тиха елегія». («Тиха елегія» — поезія патріотична. Уже сама назва є досить оригінальною як для твору із патріотичним пафосом. Цією назвою пись­менник підкреслює, що справжнє почуття патріотизму є не гучними закли­ками і промовами, а чимось досить особистим, тихим, інтимним. Патріо­тизм, любов до своєї землі — десь на рівні внутрішніх відчуттів і говорити на цю тему варто тихо, елегійно, або й взагалі не говорити. «…Від них не відокремлю себе і тоді, як в землю перейду» — патріотизм не як сукупність пишних фраз, а як відчуття і спосіб існування робить людину вічною, наві­ки пов’язує її із історією свого народу — як із пращурами, так і з далекими нащадками. У вірші «Тиха елегія» патріотичні почуття висловлені на диво щиро, справді «елегійно», але від того вони видаються тільки переконливі­шими, емоційнішими.)

2. «Запросини». (Цей вірш наскрізно символічний. Образи у поезії, як і рит­міка цього твору, досить прості. Проте символічне навантаження робить зміст поезії дуже глибоким. Образи ночі, трьох замків, золотого човна, хо­лодного неба створюють особливий художній світ, шо символізує єдність духовного та реального, глибокі роздуми над життям і водночас життєвий оптимізм. Рефреном лунає «ходімо» — недарма вірш має таку назву. Автор запрошує читача обрати правильний шлях і йти ним. Поезія пройнята лі­ричним настроєм. Шлях до добра, до світла може видатися складним, про­те це єдиний правильний шлях. Автор у символічній формі закликає віри­ти в нього: «Навіть якщо не дійдемо — ходімо!»)

III. Особисті враження від прочитаних віршів.