Тема любові в лірику Блоку – Блок Олександр

Тематика поетичних добутків А. А. Блоку різноманітна. Поет пише про Росію, її долі, про природу, піднімає соціальні проблеми. Але велике місце в поезії Олександра Блоку займає тема любові. Ранній цикл віршів поета на цю тему називаються «Вірші про Прекрасну Даму». В основі поетичного циклу реального, повна драматизму любов Олександра Блоку до Любові Менделєєвої. Невловимий образ коханої, таємничий образ Вічної Жіночності, містичне почуття закоханості – все це відбито в цьому ліричному циклі. Любов тут є таким станом душі, що одночасно зачаровує ліричного героя й у той же час змушує переживати. Незвичайний вірш циклу «Дівчина співала в церковному хорі…». З одного боку, цей ліричний добуток оптимістично: пісня дівчини в церковному хорі говорить про те,

…що радість буде,

Що в тихій заводі всі кораблі,

Що на чужині втомлені люди

Світле життя собі знайшли

Епітет білий («на білому плечі», «біле плаття»), підкреслює те відчуття спокою, тиші, умиротворення, що виходить від «її голосу, що летить у купол». Пісня дівчини «про всіх втомлені в чужому краї, про всі кораблі, що пішли в море, об всю, заколишню радість свою». Але фінал вірша містичний і не дає читачеві відчуття повного щастя, тому що

Причетний таємницям, – плакала дитина

Про те, що ніхто не прийде назад.

Уже в більше пізній період творчості А. А. Блок як і раніше звертається до любовної тематики. Один з найвідоміших віршів на цю тему – «Незнайомка». Образ таємничої улюбленої, що з’являється «щовечора, у годину призначений» є центральним у вірші. Ліричний добуток побудований на протиставленні. Відкриває вірш картина вульгарного життя, що ведуть звичайні обивателі: пияцтво, нудьга, бруд. Навіть природа з осудом дивиться на таке життя:

А в піднебінні, до всьому привчений,

Безглуздо кривиться диск

Такої вульгарності, аморальності протипоставлений образ таємничої незнайомки, що

…повільно, пройшовши меж п’яними,

Завжди без супутників, одна,

Дихаючи парфумами й туманами,

Вона сідає у вікна

Образ незнайомки зачаровує, заковує «дивною близькістю», але, на жаль, вульгарність перемагає. У житті немає місця піднесеному, незбагненному, таємничому. Фінал добутку песимістичний:

Ти право, п’яне чудовисько!

Я знаю: істина ввине.

Тема любові є головною й у вірші А. А. Блоку «Про доблестях, про подвиги, про славу…». Ліричний добуток сюжетно: кохана пішла від ліричного героя, «віддала свою долю іншому». Але повністю забути свою любов героєві не вдалося, тому що почуття любові пов’язане з молодістю, юністю:

И згадав я тебе перед аналоєм,

И кликав тебе, як молодість свою…

Ліричний герой уже не мріє про подвиги, про славу, усе пройшло, збереглися лише спогади про любов, про ті прекрасні миті, які дарує любов

Таким чином, любов для лірика А. Блоку – незабутнє, прекрасне почуття, а образ коханій – найясніший образ поезії