Повний зміст Ослина шкіра Перро Ш

ОСЛИНА Шкуражил так був щасливий у справах, сильний, сміливий, добрий король зі своєю прекрасною дружиною королевою. Його піддані обожнювали його. Його сусіди й суперники схилялися перед ним. Його дружина була чарівна й ніжна, а їхня любов була глибока й щира. У них була єдина дочка, краса якої рівнялася чесноти.Король із королевою любили її більше життя.Розкіш і достаток панували в палаці всюди, радники короля були мудрі, слуги – працьовиті й вірні, стайні були повні самими породис – мі конями, підвали – незлічимими запасами їжі й питва.Але сам дивне полягало в тім, що на самому видному місці, у стайні, стояв звичайний сірий довговухий осел, якого обслуговували тисячі розторопних слуг. Це була не просто примха короля. Справу злю – чалось у тім, що замість нечистот, якими повинна б бути усеянаосли – ная підстилка, щоранку вона була посипана золотими монетами, які слуги щодня збирали. Так прекрасно йшла життя в цьому счастлом до – ролевстве.І от один раз королева занедужала. митецькі доктори, Що З’їхалися із усього світла вчені, не могли вилікувати її. Вона почувала, що наближається її смертна година. Покликавши короля, вона сказала: – Я хочу, щоб ви виконали моє останнє бажання. Коли після моєї смерті ви женитеся… – Ніколи! – запекло перебив її запалий у горі король.Але королева, м’яко зупинивши його жестом руки, продовжувала трдым го – лосом: – Ви повинні женитися знову. Ваші міністри праві, ви зобов’язані мати спадкоємця й повинні обіцяти мені, що дасте згоду на шлюб тільки в тому випадку, якщо ваша обраниця буде гарніше й стрункіше ня. Обіцяй – ті ж мені це, і я вмру спокійно.Король урочисто пообіцяв їй це, і королева скончась із блаженний – ний упевненістю, що немає на світі інший такий же гарної, як вона.Після її смерті міністри відразу ж стали вимагати, чбы король же – нился знову. Король не хотів і чути про цьому, горюючи цілими днями про померлу дружину. Але міністри не відставали від нього, і він, оведав їм послід – нюю прохання королеви, сказав, що жениться, якщо найтся така ж краси – вая, як вона.Міністри стали підшукувати йому дружину. Вони навесли всі родини, де б – чи дочки на выданье, але жодна з них по красі не могла зрівнятися з королевою.Один раз, сидячи в палаці й горюючи по померлій дружині, король побачив у саду свою дочку, і морок застив йому розум. Вона була гарніше своєї матері, і збожеволілий король вирішив женитися на ній.Він повідомив її про своє рішення, і вона впала в отчаянье й сльози. Але ні що не могло змінити рішення безумця.Уночі принцеса села в карету й відправилася до своєї хресної матері Бузок – Чарівниці. Та заспокоїла її й навчила, що робити. – Вийти заміж за свого батька – великий гріх, – сказала вона, – тому ми зробимо так: ти не станеш йому суперечити, але ажешь, що хочеш підлоги – чить у подарунок перед весіллям плаття кольору небозводу. Це неможливо зробити, він ніде не зможе знайти такого вбрання.Принцеса подякувала чарівниці й поїхала додому.Наступного дня вона сказала королеві, що погодиться на шлюб з ним тільки після того, як він дістане їй плаття, що не уступає по красі небозводу. Король негайно скликав всіх самих митецьких кравців. – Терміново зшийте для моєї дочки таке плаття, у порівнянні з яким померк би блакитний небесний звід, – наказав він. – Якщо ви не виконаєте мій наказ, то вас усіх повісять.Незабаром кравці принесли готове плаття. На тлі блакитного небесного зводу плили легені золоті хмари. Плаття було так прекрасно, що поруч із ним мерхнуло все живе.Принцеса не знала, що робити. Вона знову правилася до Бузок – Віл – шебнице. – Зажадай плаття кольору місяця, – сказала хресна.Король, почувши від дочки це прохання, знову негайно скликав найкращих майстрів і таким грізним голосом віддав їм розпорядження, що вони зшили плаття буквально наступного дня. Це плаття було ще краще колишнього. М’який блиск срібла й каменів, якими воно було розшито, так розбудували принцесу, що вона в сльозах сылась у своїй кімнаті. Си – рень – чарівниця знову прийшла на допомогу хрещениці: – Тепер зажадай від його плаття кольору сонця, – сказала вона, – принаймні, це займе його, а ми тим часом придумаємо що – небудь.Закоханий король, не коливаючись, віддав всі діаманти й рубіни, щоб прикрасити це плаття. Коли кравці приніс і розгорнули його, всі прид – ворные, що бачили його, відразу осліпли, так яскраво воно сіяло й переливалося. Принцеса, сказавши, що від яскравого блиску її розболілася голова, убежа – ла у свою кімнату. чарівниця, Що З’явилася вслід їй, була вкрай раз – досадована й збе