Дикі лебеді

У казці Г. К. Андерсена «Дикі лебеді» повествуется про прекрасну любов сестри й братів. Добре жилося дітям, поки в їхньому будинку не з’явилася мачуха, що перетворила хлопчиків у диких лебедів, а Ельзу – у потвору, що не довідався навіть рідний батько

На початку казки Ельза і її брати – беззахисні діти. Але йшли роки, вони повзрослели й стали боротися за своє щастя. Любов до сестри давала сили братам. Їм, зверненим у диких лебедів, раз у році дозволялося прилітати на батьківщину. Отоді й знайшла їхня Ельза. Багато страждань випало на частку Ельзи, але їй завжди у важку мінуту приходили на допомогу брати. Так вони й урятували один одного. Чаклунство виявилося неспроможним перед самовідданою любов’ю дітей і перед їх красою