Які причини й наслідки дуелі Онєгіна з Ленским? (по романі А. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін») – Пушкін Олександр

Роман «Євгеній Онєгін» – найбільший добуток, створений Олександром Сергійовичем Пушкіним. Свій утвір поет писав протягом восьми років. За цей проміжок часу в його долі відбулися зміни. Він пережив південне посилання, був на два роки вигнаний у село Михайловское, розривався між Москвою й Петербургом

Дуель Онєгіна й Ларіна – це трагичный і загадковий епізод у романі Олександра Сергійовича Пушкіна. На даний момент Онєгіну здійснилося 24 роки, він дорослий чоловік. Ленскому всього вісімнадцять років. Вони друзі. Онєгін до свого молодого друга ставиться небагато покровительственно, він по^ – дорослому дивиться на його юний жар і марення. У характері друзів багато подібних рис. Вони обоє досить яскраві особистості, обоє эгоцентричны. До поміщиків ставляться однаково, тому що знають їм ціну. Але все – таки вони різні. Дружба в них припиняється після інциденту на іменинах у Тетяни Ларіної. Євгеній вирішив небагато помститися Ленскому, що запросив його на іменини. Онєгін забуває, що його молодий друг щиро любить Ольгу Ларіну, фліртує з нею. Ольга, як звичайна жінка, рада увазі й залицянням Онєгіна, забуває про Ленском. Він, Володимир, розлютований, залишає бал з думками помститися своєму кривдникові. Трохи пізніше з торжества їде Онєгін, йому стало нудно.

На наступний ранок Онєгіну приносять послання про те, що його викликає на дуель Володимир Ленский. Послання приносить Зарецкий. Незначна сварка – лише привід для дуелі. Причину треба шукати набагато глибше. У їхній конфлікт втручається величезна сила, на яку нічим не можна вплинути. Силоміць є суспільна думка. Носієм даної сили й з’явився Зарецкий. Автор ненавидить його, у кожному слові, написаному про нього, чуємо ворожість великого поета. Зарецкий раніше був джиґуном, отаманом картярської зграї, так просто бандит, а тепер він зразковий сім’янин, на якому тримається мир фляновых і петушковых. Він, Зарецкий – законодавець, опора миру, вершитель вироків і хоронитель законів

Онєгін, все прекрасно розуміє, але змінити нічого не може. Якби він не боявся суспільної думки, то міг би все виправити. Досить було б просто вибачитися перед своїм молодим іншому Ленским, пояснити ситуацію, так просто сказати: «Я був не прав!» Але вже пізно! У їхні відносини втрутився колишній дуеліст, що тільки розів’є подію з новою силою. Так ще думка вищого світла, хіба Онєгіну приємно буде чути в слід докори й глузування в боягузтві. В Онєгіні говорила совість, але хіба він міг неї почути. Для того щоб надійти так, як велить совість треба мати мужність, отже, повстати проти думки буяновых і дріб’язкових

Ленский, навпроти, дуже радий, що його виклик на дуель прийнятий. Він скривджений на Ольгу, не хоче неї бачити, але не витримує і йде до Ларіним. Кохана його зустрічає, як ні в чому не бувало, ласкаво, тільки з одним докором, чому він так зненацька покинув бал. Владимир усвідомлює, що він ще любимо. Він не чого не говорить Ользі, з тугою дивиться на неї й іде. Удома спати не лягає, пише вірші. Онєгін не про що не переживає, спокійно спить всю ніч, так ще й на дуель спізнюється. На дуелі Євгеній Онєгін змушений убити свого молодого друга. Він нехтує, ненавидить вище суспільство, але все – таки зважає на його думку, боїться, що над ним будуть сміятися й дорікнуть у боягузтві. Євгеній губить ні в чому неповинну душу, через помилкове почуття честі. Ким би став Ленский, будь він живий? Є два варіанти відповіді, на це питання. Перший, Ленский міг би стати декабристом. Другий, може бути, став би просто обивателем. В. Г. Бєлінський уважав, що Володимира, швидше за все, чекав би другий варіант розвитку. Але Ленский убитий

Я думаю, що, швидше за все, для Ленского, цей гарний збіг обставин, як би це жахливо не звучало, тому що для нього це був єдиний вихід, адже він не був готовий до життя в суспільстві початку XIX століття. Любов Ольги недовго тривала. Вона поплакала, та й забула Ленского. Незабаром закохалася в улана, що неї обворожив, вийшла за нього заміж і виїхала з ним. От Тетяна не перестала любити Онєгіна. Вона стала розуміти всю його щиру сутність, він перед нею став справжній. Онєгін після дуелі виїхав подорожувати по Росії. Ленского поховали поруч сселением.