Аналіз вірша Ахматовій «Мені голос був. Він кликав утешно…» – Ахматова А. А

Вірш «Мені голос був. Він кликав утешно…», що ввійшло в збірник віршів «Біла гвардія», А. Ахматова написала в 1917 році. Особисті переживання поетеси були пов’язані з важкими для Росії подіями – Першою світовою війною й Жовтневою революцією

Лірика А. Ахматовій у цей період насичена образами й цитатами з поезії А. С.Пушкіна й інших знаменитих класиків і сучасників. Що відбуваються в Росії події, у т.ч. і політичні, завжди знаходили своє відображення в добутках поетеси

У цьому вірші показане відкрите неприйняття А. Ахматовій революційних подій, і разом з тим поетеса не здатна залишити Батьківщину в суворі для неї дні

Після Жовтневої революції багато діячів мистецтва й учені їхали за кордон. Але інша частина російської інтелігенції, у їхньому числі й А. Ахматова, незважаючи на всі труднощі тих днів, прийняли мужнє рішення не залишати свою Вітчизну

Основна ідея вірша – це неприйняття революції, патріотизм, мужність і твердість героїні. Це добуток наочно демонструє, наскільки розширилася тематика віршів А. Ахматовій, що раніше писала специфічну жіночу лірику

У вірші на першому плані – тема Росії й тої епохи, що повна протиріч і суворих випробувань. Цей добуток є яскравим закликом до тих, хто у важкі для своєї Вітчизни роки зібрався неї покинути

Завдяки використанню таких виразних епітетів, як «утешно, равнодушно й спокійно», «чорний сором», «глухої й грішний», поетеса виражає свої глибокі, щирі почуття суму й гіркоти, показує своє неприйняття війни й насильства

А. Ахматова провела якусь границю між собою й емігрантами, яким невластиве почуття патріотизму й любові до своєї Батьківщини. Поетеса засуджує всяку війну, а особливо цивільну, котра велася між співвітчизниками, відмовляючись ділити їх на «білих» і «червоних». І, проте, Ахматова розуміла, що в цей складний час народжується нове століття, у якому відбувається переоцінка колишніх цінностей і створюються нові відносини

У цьому творі Ахматова вперше став як поет із глибоким почуттям патріотизму й громадянського обов’язку. Героїня демонструє величезну мужність – вона не може кинути свою країну, і згодна розділити з нею страшні випробування. І це незважаючи на те, що згодом нова Батьківщина принесе їй багато страждань, відніме сина й чоловіка. Настільки мужній учинок викликає повага й замилування поетесою

Цей добуток є одним із самих яскравих у творчості Ахматової революційного періоду. У ньому з величезною поетичною силою й трагізмом передані події Жовтневої революції, громадянської війни, змушене мовчання багатьох діячів, що залишилися в Росії, мистецтва. І серед всіх цих подій поетеса залишилася щирою патріоткою, що випробовує найглибшу любов до своєї Батьківщини