Шляхи шукань Григорія Мелехова – Шолохов Михайло
Героями роману Шолохова «Тихий Дон» стали прості селяни – трудівники, а не якісь видатні особистості, щоправда, представляють вони козацтво. Одним з них є Григорій Мелехов. У його роді переплелася й турецька, і козацька кров. З незапам’ятних часів предки Мелехових оселилися тут і трудилися на цій благодатній землі
Двома основами, що створюють справжнього козака, є молодецтво й любов до господарства, землі, роботі. Такий і Григорій. Але є в ньому щось особливе, що виділяє його серед родини, та й усього хутора, – свавілля й незалежність у вчинках і пошуках істини. Але є в душі головного героя любов і ніжність до жінки, доброта. Іде Григорій на війну молодим, веселим хлопцем з юнацькими поданнями про життя й про майбутнє. Усе в нього йде від серця, а не від розуму. Для Григорія особливе місце займає поняття «позбавити людини життя». Він довго мучається, після того як убив першого свого ворога
Але війна йшла й затверджувала власні закони. Занадто багато страшного довелося побачити Мелехову, тому він цілком усвідомлено переходить на сторону червоних. Відбувається адаптація Григорія до війни, до смертей багатьох людей. Серце головного героя «черствіє», і міняється його психологія. У його душі відбувається трагедія – умирає все людське
Але от революційні події ставлять перед Мелеховим питання буття, воно намагається знайти сенс життя, історичну правду часу. Йому необхідно знати, що потрібно кожному окремо й усьому разом.
Воюючи, Григорій випробовує незадоволення собою, тому що він не шукає особистої вигоди для себе, але боїться погрішити проти правди. Головний герой увесь час виявляється перед необхідністю вибору, у ньому борються почуття воїна й почуття хазяїна. Григорій метається меж двох вогнів у пошуках правди. Переходи з одного стана в іншій, тяжкі сумніви в правильності обраного шляху відбивають драматичні протиріччя часу, оголюють боротьбу почуттів у душі героя
Війна й всі наступні події залишили незгладимий відбиток у душі Григорія. Він почуває утому від усього, що відбувається навколо.
Зрештою Григорій Мелехов не знайшов дороги й виявився на історичному розпутті. У напруженій обстановці білогвардійського заколоту й кулацких повстань він не може сподіватися на прощення або забуття свого минулого. Григорій відринув старий мир, але сутність нової дійсності, що підтверджується в крові, стражданнях і несправедливості, він не зрозумів і не повірив їй
