«Читаючи Пушкіна, можна чудовим образом виховати в собі людини» – Пушкін Олександр

У сорокові роки дев’ятнадцятого століття В. Г. Бєлінським був написаний цикл статей “Твір Олександра Пушкіна”, що складає з одинадцяти статей. П’ята стаття присвячена ліриці Пушкіна. Саме в цій статті Бєлінський написав свою знамениту фразу. І я не можу, з нею не погодиться

Читаючи Пушкіна, людина заповнює себе знаннями про життя, немов він читає філософію. Поет славно й просто описує життя, у його словах відчувається легкість, вони самі собою заливаються до тебе в голову й так само самі укладаються там саме так, як хоче автор. Не потрібно прикладати яких – небудь зусиль, щоб зрозуміти добуток, не може існувати яких – небудь незгод з поетом. Автор завжди виявляється прав. У всіх його добутках є мораль, будь те дитяча казка або поема олюбви.

У кожній своїй книзі Пушкін учить нас бути людьми, не робити тих учинків, які роблять його герої, або ж навпаки намагатися бути схожим на них

Пушкін веде нас своєю літературою із самого дитинства й по крупиці вкладає в нас уміст, заповнюючи в нас порожні файли. Його добутку можна читати до самої старості, завжди знаходячи в них щось нове

Пушкінські утвори завжди залишаються, затребувані, хоча начебто б міняється мир, виток за витком намотується історія. У наш час Пушкін виглядає як пророк, у його добутках ти завжди знайдеш те, що хвилює тебе в даний момент

Всі пушкінські добутки містять у собі яке – небудь наставляння: про любов, про дружбу, про честь і багато про що іншому. Читаючи його утвору, можна завжди навчитися чому – небудь новому, причому це нове допоможе тобі стати сьогоденням людиною, людиною з великої букви