Короткий зміст Кролик, біжи (Джон Апдайк) – Апдайк Д

Гэрри Ангстром, всі свої двадцять шість років проживший у містечку Бруэр, штат Філадельфія, – людина середній, без єдиної примітної риси, крім хіба високого зросту; у нього є нелюбима дружина, дитина (очікується другий), споконвічно байдужна робота всупермаркете.

Є, щоправда, ще спогад про минулу пишноту: він був колись зіркою шкільної баскетбольної команди й пізнав, нехай летучий, те, що його старий тренер називає «святістю досконалості»: дивовижне всесилля наодинці з м’ячем і баскетбольним кошиком. У порівнянні із цим все наступне життя відчувається як безнадійно другосортна, але не виправити цей стан, не вирватися з нього Г. А. не вміє

Сюжет роману являє собою чергування його одчайдушно – спонтанних втеч із будинку й безславно – смиренних – через неможливість знайти в цьому світі краще – повернень додому. Він біжить від себе в пошуках себе ж, не в силах, однак, розглянути конкретну мету своїх метань. Його смутно притягає Південь – чарівна, обітована земля, але вже на виїзді з рідного містечка він заплутується: дивлячись на карту, бачить сітку різнобарвних доріг – ліній, у яку пійманий, як у пастку. Він проте не бажає відразу здатися, відмовляється повірити, що безпосередньо дане йому в житті («слухати лементи дитини й обманювати людей на продажі старих автомобілів») і є властиво життя, і всерйоз має намір кинути осоружну дружину Дженис, щоб знайти нову любов з випадковій знайомій, повією Рут.

Священик місцевого приходу Джек Экклс, «ідейний» антагоніст Г. А. у романі, намагається воззвать до його почуття боргу й повернути родині. Але піклувальні зусилля Экклса марні, та й проповідь взаємної відповідальності в його вустах у чомусь збиткова: він направляє зусилля на те, щоб залатати мережа мирського буття, з якої запекло рветься Кролик, і, може бути, у формі, невартої служителя Бога, тому що трактує життя в занадто світських категоріях, у забутті того, що в людині є вищого, не від миру цього. Не в силах розібратися, що їм рухає, Г. А. лише «чує», що йому уготовано щось краще, і неможливо сказати однозначно, що лежить в основі цього чуття: інстинкт, містичне одкровення, тяга до зміни місць і партнерів або егоїстичний страх перед відповідальністю

Герой запам’ятовується на прізвисько Кролик, даному в дитинстві за зовнішню подібність і зухвалий ряд різноманітних асоціацій. Кролик – істота добродушне, безмозке, полохливе, похітливе й ненажерливе. Сполучення в Г. А. безвільності, нездатності відповідати за своє поводження зі ственностью й любвеобилием робить його привабливим, але й небезпечним для навколишніх. Його життєвий принцип: вистачило б пороху бути самим собою – розплачуватися будуть інші