Протест Катерины в драмі “Гроза” Островського – Островський Олександр

А. Н. Островського, автора численних п’єс про купецтво, творця репертуару для російського національного театру по праву вважають “співаком купецького побуту”. І сидить він у входу Малого театру, виліплений різцем скульптора Андрєєва, і нагадує нам про минуле, про тим – ном, смішному й страшному світі своїх численних героїв: Глумовых, Большовых, Подхалюзиных, Диких і Кабаних.

Зображення миру московського й провінційного купецтва, з легкої руки Добролюбова названого “темним царством”, стало головною темою творчості Островського

Не виключення й драма “Гроза”, що вийшла із друку в 1860 році. Сюжет п’єси простий і типовий для того середовища й епохи: молода замужня жінка Катерина Кабанова, не знайшовши відгуку своїм почуттям у чоловіку, полюбила іншої людини. Мучимая каяттями совісті й не бажаючи прийняти мораль “темного царства”(“Роби, що хочеш, аби тільки все шито так крите було”), вона зізнається у своєму вчинку всенародно, у церкві. Після цього визнання життя її стає настільки нестерпної, що вона кінчає життя самогубством

Образ Катерины є самим яскравим образом у п’єсі Островського “Гроза”. Добролюбов, докладно аналізуючи образ Катерины, назвав її “променем світла в темному царстві”.

Добре й безтурботно протікало життя Катерины в рідному домі. Тут вона почувала себе “на волі”. Жила Катерина легко, безтурботно, радісно. Дуже любила свій сад, у якому так часто гуляла й любувалася квітами. Розповідаючи потім Варварі про своє життя в рідному будинку, вона говорить: “Я жила, ні про чому не тужила, точно пташка на волі. Маменька в мені душі не сподівалася, наряджала мене як ляльку, працювати не примушувала, що хочу, бувало, то й роблю”. Катерина відрізняється від всіх представників “темного царства” глубиною своїх почуттів, чесністю, правдивістю, сміливістю, рішучістю. Виховуючись у гарній родині, вона зберегла всі прекрасні риси російського характеру. Це чиста, щира, гаряча натура з відкритою душею, що не вміє обманювати. ” Обманювати – Те я не вмію; сховати – те нічого не можу”, – говорить вона Варварі, що затверджує, що все в їхньому будинку тримається на обмані. Ця ж Варвара називає нашу героїню якийсь “мудрованої”, “дивовижний”. Катерина сильна, рішуча, вольова натура. Вона з дитинства була здатна на сміливі вчинки. Розповідаючи про себе Варварі й підкреслюючи всю свою гарячу натуру, вона говорить: “Така вуж я зародилася гаряча!”.

Катерина дуже любила природу, всю її красу, російські пісні. Тому мова її емоційна, захоплена, музична, співуча перейнята високою поезією й іноді нагадує нам народну пісню. Виховуючись у рідному будинку, наша героїня прийняла всі вікові традиції своєї родини: покірність старшим, релігійність, підпорядкування звичаям. Катерина, що ніде не вчилася, любила слухати розповіді мандрівниць і прочанок і сприймала всі їхні релігійні забобони, що отруїли її молоду життя, що змусили Катерину сприймати любов до Бориса як страшний гріх, від якого вона намагається й не може піти. Потрапляючи в нову родину, де все перебуває під владою жорстокої, суворої, грубої, деспотичної Кабанихи, Катерина не знаходить співчутливого відношення до себе. Мрійлива, чесна, щира, доброзичлива до людей, Катерина особливо важко сприймає гнітючу атмосферу цього будинку

Поступово життя в будинку Кабанихи, що постійно ображає її людське достоїнство, стає для неї нестерпної. У її молодій душі починає вже зароджуватися глухий протест проти “темного царства”, що не дало їй щастя, волі й незалежності. Цей процес росте… Катерина кінчає життя самогубством. Тим самим вона довела свою правоту, моральну перемогу над “темним царством”. Добролюбов у своїй статті, даючи оцінку образу Катерины, писала: “От щира сила характеру, на яку у всякому разі можна покластися! От висота, до якої доходить наше народне життя у своєму розвитку!”

Те, що вчинок Катерины був типовий для свого часу, підтверджує й той факт, що в Костромі стався аналогічний випадок у родині купців Клыковых. І довго після цього артисти, що виконують головні ролі в п’єсі, гримувалися так, щоб у них можна було побачити подібність Склыковыми.