Перегортаючи томик Пушкіна (по вірші “Прикмети”) – Пушкін А. З
Я вважала, що такий великий поет, яким є Олександр Сергійович Пушкін, може описувати у своїх віршах тільки значні події й міркувати тільки про піднесений. Що взагалі поезія призначена для того, щоб оспівувати неземні почуття, всепоглащающие любов і пристрасть
Один раз я сіла з томиком віршів Пушкіна на диван і стала його перегортати. Скільки ж він усього написав! Навіть не віриться, що поет прожив усього 37 років. Отут і казки, і поеми, і повести, і романи. Я вирішила, що обов’язково прочитаю всього Пушкіна, а починати потрібно з коротких віршів. З того, що вдалося прочитати в цей день, мені чомусь запам’ятався вірш “Прикмети”. Я навіть переписала його для мами, що після смерті бабусі стала захоплюватися посадками на нашій дачній ділянці
Намагайся спостерігати різні прикмети:
Пастух і земледел у дитячі Лети,
Глянувши на небеса, на західну тінь,
Уміють вуж напророкувати й ветр, і ясний день,
И травневі дощі, младых полів відраду,
И мразов ранній хлад, небезпечний винограду
Так, якщо лебеді на лоні тихих вод
Плескаючись увечері, окличут твій прихід,
Иль сонце яскраве зайде в сумні хмари,
Знай, завтра сонних дівши розбудить дощ ревучий,
Иль б’є в окны град – а ранній селянин,
Готуючись вуж косити високий злак долин,
Услыша бури шум, не выдит на роботу
И порине знову в ледачу дрімоту
Мама похвалила мене й сказала, що такий вірш Пушкіна вона не знала. І що “завтра сонних дівши розбудить дощ ревучий” – це про мене. А мені здається, що все це вірш написаний про мене й для мене. Якесь воно затишне, гарне: так і бачиш цих “лебедів на лоні тихих вод”, і віриш, що “травневі дощі – младых полів відрада”, і радуєшся, що настав час косити “високий злак долин”. Цей вірш навіває мирний домашній настрій, що і захмарюється – те лише “мразов ранній хлад” иль “б’є в окны град”, а щоб не трапилося чогось неприємн або непередбаченого потрібно намагатися “спостерігати різні прикмети”. Мене заворожує пушкінська мова, коли замість звичного слова “роки” він пише “лети”, замість “морози” – “мразы”, замість “вийде” – “выдит”. Можливо, у цьому й полягає талант поета – уміти побачити за повсякденними явищами природи щось особливе, що наповнює душу почуттям свята, що наближається, навчити читача це почуватися