Короткий зміст новели “Кармен” – Мериме П

Ранньою осінню 1830 р. допитливий учений, у ньому вгадується сам Мериме, наймає в Кордове провідника й відправляється на пошуки древньої Мунды, де відбувся останній переможний іспанський бій Юлія Цезаря. Полуденний, спека змушує його шукати притулку в тінистій ущелині. Але місце в струмка вже зайнято. Назустріч оповідачеві піднімається спритний, сильний малий з похмурим поглядом, гордою поставою й світлими волоссями

Мандрівник обеззброює його сторожкість запрошенням розділити з ним сигару й трапезу, далі вони продовжують шлях разом, незважаючи на красномовні знаки провідника. Потім зупиняються на нічліг у віддаленої венте. Супутник кладе поруч мушкетон і засипає сном праведника, ученому ж не спиться. Він виходить із будинку й бачить скрадливого провідника, що збирається попередити уланський пост, що у венте зупинився розбійник Хосе Наварро: адже за піймання його обіцяні двісті дукатів. Мандрівник попереджає супутника про небезпеку. Тепер вони зв’язані узами дружби

Учений продовжує свої розшуки в бібліотеці домініканського монастиря в Кордове. Після заходу сонця він звичайно гуляє по березі Гвадалквівіру. Один раз увечері на набережній до нього підходить жінка, одягнена як гризетка, з пучком жасмину у волоссях. Вона невисока, молода, добре складена, і в неї величезні розкосі очі. Ученого вражає її дивна, дика краса й особливо погляд, почуттєвий і дражливий. Він пригощає її сигаретами, довідається, що її кличуть Кармен, що вона циганка й уміє ворожити. Він просить дозволи проводити її додому й показати йому своє мистецтво

Але гадання перерване на самому початку – розорюється двері, у кімнату з лайками уривається закутаний у плащ чоловік. Учений довідається в ньому свого друга Хосе. Після лютої перепалки з Кармен незнайомою мовою Хосе виводить гостя з будинку й указує дорогу до готелю. Учений виявляє, що в нього тим часом зникли золотний годинник з боєм, які так сподобалися Кармен. Засмучений і присоромлений учений залишає місто. Через кілька місяців він знову виявляється в Кордове й довідається, що розбійник Хосе Наварро арештований і чекає страти у в’язниці. Цікавість дослідника місцевих вдач спонукує вченого відвідати розбійника й вислухати його сповідь

Хосе Лисаррабенгоа розповідає йому, що він баск, народився в Элисондо й належить до стародавнього дворянського роду. Після кривавої бійки біжить із рідного краю, вступає в драгунський полк, служить ретельно й стає бригадиром. Але один раз, на його нещастя, його призначили у варту на севильскую тютюнову фабрику. У ту фатальну п’ятницю він уперше побачив Кармен – свою любов, що принесла лише одне борошно й погибель. Разом з іншими дівчинами вона йде на роботу. У роті в неї квітка акації, і ступає вона, поводячи стегнами, точно молода кордовская кобилиця. Через дві години викликають убрання, щоб припинити криваву сварку на фабриці

Хосе повинен відвести у в’язницю призвідницю сварки Кармен, що спотворила ножем особа однієї з робітниць. По дорозі та. розповідає Хосе зворушливу історію про те, що вона теж із країни басків, у Севільї зовсім одна, неї труять як чужу, тому вона й узялася за ніж. Вона бреше, як брехала все життя, але Хосе вірить їй і допомагає бігти. За це він розжалуваний і на місяць відправлений у в’язницю. Там він одержує подарунок Кармен – хлібець із напилком, золотою монетою й двома піастрами. Але Хосе не хоче бігти – військова честь утримує його. Тепер він служить простим солдатом. Один раз він стоїть на годинниках у будинку свого полковника. Під’їжджає екіпаж із циганами, запрошеними для звеселяння гостей. Серед них Кармен. Вона призначає Хосе зустріч, вони проводять разом щасливий день і ніч. При прощанні Кармен говорить: «Ми квити. Прощай… Знаєш, синок, мені здається, я трошки тебе полюбила. Але вовкові із собакою не ужиться».

Марне намагається Хосе знайти Кармен. Вона з’являється тільки тоді, коли потрібно провести контрабандистів через пролам у міській стіні, що охороняє Хосе. Так, за обіцянку Кармен подарувати йому ніч він порушує військову присягу. Потім він убиває лейтенанта, якого приводить До себе Кармен. І стає контрабандистом. Якийсь час він майже щасливий, тому що Кармен іноді ласкава з ним – до того дня, коли в загоні контрабандистів з’являється Гарсиа Кривій, огидний виродок. Це чоловік Кармен, якого їй нарешті вдається визволити з в’язниці. Хосе і його «соратники» займаються контрабандою, грабують і іноді вбивають мандрівників. Кармен служить зв’язковий і навідницею. Рідкі зустрічі приносять коротке щастя й нестерпний біль

Один раз Кармен натякає Хосе, що під час чергового «справи» можна б підставити кривого чоловіка під ворожі кулі. Хосе воліє вбити суперника в чесному двобої й стає ромом (по – цыгански чоловіком) Кармен, але вона усе більше тяготиться його нав’язливою любов’ю. Він пропонує їй змінити життя, виїхати в Нове Світло. Вона ж піднімає його на сміх: «Ми не створені для того, щоб саджати капусту». Через якийсь час Хосе довідається, що Кармен захоплено матадором Лукасом. Хосе несамовито ревнує й знову пропонує Кармен виїхати в Америку. Вона відповідає, що їй і в Іспанії добре, а жити з ним вона однаково не буде. Хосе везе Кармен у відокремлену ущелину й знову й знову запитує, чи піде вона за ним. «Любити тебе – не можу. Жити з тобою – не хочу», – відповідає Кармен і зриває з пальця подароване їм кільце. У люті Хосе двічі втикає в неї ніж. Він ховає її в лісі – вона завжди хотіла знайти вічний спокій у лісі – і кладе в могилу кільце й маленький хрестик

У четвертій, останній главі новели оповідач самозабутньо ділиться із читачами своїми спостереженнями над звичаями й мовою іспанських циганів. Під кінець він приводить багатозначне циганське прислів’я: «У наглухо закритий рот мусі замовлений хід».

Кармен – іспанська циганка Карменсита. Оповідач, історик – француз, зустрічає її в 1830 р. в Андалусії, а пізніше довідається її історію від її коханця, що очікує страти розбійника на прізвисько Хосе Наварро. Хосе, що служив унтер – офіцером у Севільї, зустрів К., коли вона працювала там на тютюновій фабриці. Змушений заарештувати її за бійку з іншою робітницею, він відпускає її, піддавшись раптово спаленілої пристрасті; К. стає його коханкою

Приревнувавши її до офіцера свого полку, він убиває суперника й змушений ховатися від суду. К. укриває його й уводить у зграю розбійників і контрабандистів, що грабують багатих мандрівників, яких циганка затягає в пастку своєю красою. Тут у Хосе з’являється новий суперник – чоловік К., жорстокий бандит, що біг з в’язниці; убивши в сутичці і його; Хосе стає вже сам її чоловіком, але К. не приемлет його претензій на владу й одноособове володіння; У Кордове вона сходиться з тореадором Лукасом, і тоді Хосе, якому «набридло вбивати коханців» К., веде неї в гори, щоб зрадити смерті; вона відмовляє на пропозицію разом виїхати в Америку й мужньо вмирає, не намагаючись не втекти, не молити опощаде.

Хосе, не в силах пережити смерть улюбленої, здається владі і йде на ешафот. К. – розбійниця, вона є спільником у грабежах і вбивствах і сама знаходить смерть від кинджала. Любов, що вона вселяє чоловікам, – романтично жорстока й шалена пристрасть. Мінливість К. трактується в новелі М. не як прояв слабкої жіночої натури, а як фанатична відданість романтичного індивіда ідеї волі («Кармен буде завжди вільна. Кальи вільної вона народилася й кальи вмре»).