Аналіз поеми Єсеніна «Ганна Снегина» – Єсенін С. А

На сьогоднішній день прийнято читати, що Поема Єсеніна “Ганна Снегина” зіграла далеко не саму останню роль у житті автора. У даній поемі автор виражає своє хвилювання із приводу майбутнього післяреволюційної Росії, а так само були вкладені особисті хвилювання автора. Якщо брати глобально, то поема схожа більше на біографічну творчість автора. Головний герой, що одержав таке ж ім’я як і сам автор приїжджає в рідне село Радово, у період між двома революціями 1917 року

Що стосується самого ліричного героя, те селянський народ близький йому, близькі його проблеми й сподівання, хоча в серце героя усе ще палає яскрава любов до поміщиці Ганні Снегиной. Головний герой приїжджає із Проном у маєток Ганни Снегиной не в самий підходящий момент, саме тоді Ганна й одержує звістку про те, що її чоловік загинув. Метою приїзду головного героя була конфіскація земель поміщиків на користь селянського населення

Прон уважався людиною відчайдушним, але він активно виступав за інтереси селян. Після того як відбувся перший революційний переворот Прон сказав такі слова: “Я перший внесу комунізм у своє село”. Але після першої громадянської війни Прон умирає, і його місце займає його брат Лабутя. Найтрагічнішим для брата є те, що коли більшовики розстрілювали його брата, він замість того, що б захистити його ховався незрозуміло де, совість мучала.

Поет передає нам відчуття того, що під час революції уцелели такі люди як Лабутя. Ціл і непошкодженими залишилися тільки труси, не сильн і сміливі, пускай і грубі чоловіки. Так само поета хвилює те, що не тільки до влади прийшли подібні труси, але навіть у керівництва самої держави вони присутні так же.

Так само Єсенін розумів, що ні коли не збутися мріям селян села Радова, якщо на чолі буде стояти така людина як Лабутя. І все це привело до того, що героїня поеми, що персоніфікує всю красу російського народу, змушена покинути країну. Вийшло так, що в ново побудованій Росії місця для краси й зовсім не найшлося