«Творець завжди зображується у своєму утворі й часто – проти волі своєї» (По одному або декількох добутках російської літератури ХIХ століття) – Пушкін Олександр
«Онєгін» є самий задушевний твір Пушкіна, саме улюблене дитя його фантазії, і можна вказати занадто на деякі утвори, у яких особистість поета відбилася б з такою полнотою, світле і ясно, як відбилася в «Онєгіні» особистість Пушкіна. Тут все життя, вся душа, вся любов його; тут його почуття, поняття, ідеали. Оцінити такий добуток – значить оцінити самого поета в повному обсязі його творчої діяльності», – сказав В. Г. Бєлінський
Особливість родової – жанрово – родової приналежності роману полягає в тім, що це «не роман, а роман у віршах – диявольська різниця». Це свідчить про перевагу ліричного початку в романному оповіданні, що очолює ролі автора в романі, його ролі як ліричного центра оповідання
Своєрідність «вільного роману» визначило наявність і достаток у ньому ліричних відступів. Вони представляють автора як героя власного роману й відтворять його біографію
З першими ліричними відступами ми зустрічаємося вже в першому розділі. Автор помічає ті риси, які ріднять його з героєм (увага до зовнішності: «бути можна діловою людиною й думати про вроду нігтів», дамам на балах), але в теж час він завжди «радий помітити різницю» між ними й просить читача не ототожнювати їх. У відношенні до природи Автор і Онєгін не схожі один на одного. Автор бачить у природі джерело натхнення й позитивних емоцій: «Я був породжений для життя мирної, //Для сільської тиші». І відразу відзначає: «Квіти, любов, село, ледарство,// Поля! Я відданий вам душею// Завжди я радий помітити різницю// Між Онєгіним і мною».
Ліричні відступи звичайно пов’язані із сюжетом роману, але є й такі, у яких Автор міркує у своїй долі: «Ужель і прямий і справді// Без елегійних витівок// Весна моїх промчалася днів?// (Що я жартуючи повторював досі)?// І їй ужель повернення немає?// Ужель мені незабаром тридцять років?».
У ліричних відступах роману А. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» ми довідаємося багато чого про самого поета, його відношенні до героїв роману й до життя. Ці відступи дозволяють яскравіше представити образ поета