Міркуючи над сторінками роману «Майстер і Маргарита» – Булгаков Михайло

Михайло Булгаков – знаменитий російський письменник, що створив багато добутків, цікаві й донині. Ця дивна людина, на жаль, умер в 1940 році, залишивши на письмовому столі роман, що складав дванадцять років і якому призначене було побачити світло тільки через майже тридцять років. Він називався «Майстер і Маргарита». У цьому добутку ми можемо бачити роман у романі, тому що дія розвивається у двох тимчасових площинах: тридцяті роки в Москві й пришестя Ісуса Христа в Єрусалим. У першої головними героями є: Маргарита – дружина високопоставленого начальника, але в той же час, за словами Майстра, «його таємна дружина»; Майстер – людин, що виграв великий грошовий приз, що залишив роботу й зайнялася письменницьку працю; Воланд – дух зла, але в романі він творить добро для Майстра й Маргарити, залишившись для людей вічною загадкою. В іншій: Иешуа (Ісус) – бродячий добрий проповідник, Понтій Пілат – римський прокуратор, за словами народу, люте чудовисько, а насправді – самотня людина, що любить у житті тільки свій собаку, відданий і «считавшую хазяїна самим могутнім у світі, володарем всіх людей». Але Понтій Пілат, що підписав смертний вирок Иешуа, зробивши це з боягузтва, самого тяжкого пороку, був покараний долею тим, що сидів біля двох тисяч років на стільці й спав, але коли наступала повня, його терзало безсоння, воно розмовляв сам із собою, тому що, на його думку, щось забув сказати Иешуа. А Майстер, що реально вгадав хід подій цієї сумної історії, написав роман і був посаджений у божевільний будинок. Тут з’являється Воланд, наводить метушню в Москві, звільняє Майстра. Потім Сатана повідомляє йому, що його добуток прочитаний Иешуа. Воланд відправляє Майстра з Маргаритою на вічний спокій. А герой роману – Понтій Пілат був прощений і «пішов у безодню, пішов назавжди», розмовляючи з Иешуа».

За словами одного критика, «у цьому романі діють і Христос, і диявол, і шахраї й обивателі. Книга нагадує льодохід, коли крижини різні по розмірі й кольору пливуть, тіснячись, переміняючи один одного, на одній з них жмут сіна, на іншій собача будка, на третій вивернутий із землі могильний хрест». Усе тут є – і смерть на хресті Христа, і фантастичний бал у Сатани, переполох, улаштований звитої Воланда в московському письменницькому ресторані

Велике й низьке, трагічне й смішне…

Цей добуток пов’язане з Біблією, тому що тут письменник міркує над тим, що хвилює нас завжди, хвилює всіх людей. У нашім випадку – «існування Бога й диявола, і коли їх ні, те хто ж управляє життям людської й всім взагалі розпорядком на землі?».

Дотепер роман «Майстер і Маргарита» залишається для нас загадкою, своєрідним трактуванням питань буття, смерті й загробному життю, а для деяких та любов, що там описана, стала мрією