«Коли б вогонь пісень я перелити вмів у груди слухачів…» Романтичні балади А. Міцкевича

… Коли б вогонь пісень я перелити вмів У груди слухачів, і воскресити, брате, Минувшину святу, коли б умів стріляти Словами дужими в серця моїх братів…

А. Міцкевич

I. Балада як поетичний жанр. (Жанр балади дійшов до нас із часів Середньо­віччя, коли історії про кохання, смерть і боротьбу передавалися у бездоганній віршованій формі пісні-оповідання. Один із найвидатніших польських поетів – романтиків, Адам Міцкевич, створив цілу низку поетичних балад, у яких від­творив історію свого народу.)

II. Адам Міцкевич — натхненний співець польської минувшини. (Завдання тво­рів Міцкевича — відродити любов до історії свого народу, виховати патріотизм у молодому поколінні польських читачів, створити героїчні образи, які були б прикладом для наслідування.)

1. Ранні балади А. Міцкевича — романтичні перекази стародавніх польських легенд. («Світезянка» — поема про кохання дівчини й легеня та їх загибель через зраду; поема «Пані Твардовська» розповідає про угоду пана Твар – довського із чортом; «Три Будриси» — про батька та його синів-литвинів, яким було наказано привезти багатства з походів, а вони обрали за най­більше багатство панянок.)

2. Поеми А. Міцкевича — віршовані перекази балад. (Повість «Гражина» — про хоробру литвинку Гражину, яка повела у бій вояків, вдягнувши обла – дунки свого чоловіка, князя Літавора; балада «Альпухара» — про подвиг мусульманського короля Альманзора, який хоробро бився з іспанцями у Гренаді, а насамкінець через поцілунок передав ворогам смертельну хво­робу — чуму.)

III. Міцкевич — співець польської незалежності. («О мати Польщо! Ти лежиш ще тепла в гробі. А ми… німіємо у тузі та жалобі…» — написав А. Міцкевич у по­емі «Пан Тадеуш». Усі балади Міцкевича, навіть на екзотичні сюжети, напи­сані заради виховання патріотичного почуття до рідної Польщі.)