Росія у творчості Олександра Блоку – Блок Олександр

Батьківщина… Росія… У житті кожного з нас вона досить чимало означає. Важко уявити собі людини, що не любить свою Батьківщину

А.. Блок у своїх чудових добутках виявляв величезну цікавість до проблеми Батьківщини. Він беззавітно й віддано любив її. Однак дана прихильність до Батьківщини була не схожа на любов С. Єсеніна, що дивився на неї з ніжністю, чиї добутки були написані серцем і душею

Ті коливання, сумніви й припадки розпачу, характерні Блоку, відсувалися перед рятівною вірою в те, що наступить “нове століття” і встановиться щира, по – людському проста життя. “Рано або пізно все буде по – новому, тому що життя прекрасне”.

Джерелом цієї рятівної віри була для Блоку Росія. Обіг поета до тем батьківщини, її історичного шляху, її прийдешньої долі було зв’язано для нього з переживанням підйому й поразки першої російської революції. У липні 1905 року був написаний прекрасний вірш “Осіння воля”, у якому вже зазвучав основний тон всієї патріотичної лірики Блоку

Революційні події впритул підвели Блоку до теми Батьківщини, Росії. Поняття добра вчорашній співак Прекрасної Дами зв’язує вже не з містичними символами, а із земними людьми. Він пориває із символістами, равнодушно ставиться до соціальних проблем. У нових добутках Блоку відбиті пошуки шляхів до народу, до збагнення доль Батьківщини. Який російський народ, така щира Русь, це Блок показує у своїй поемі “На поле Куликовом”. Ідея народного подвигу, народної сили, ідея могутньої Батьківщини, її непереможності виражена поетом жагуче й переконано.

Широкі, багатобарвні, повна життя й рухи картина рідної землі “у вроді заплакан і древньої” складається у віршах Блоку. Неосяжні росіяни дали, нескінченні дороги, повноводні ріки, убога глина розмитих обривів і палаючі горобини, буйні хуртовини й метелиці, криваві заходи, що горять села, полум’яні хороводи й лихі гармоніки, скажені трійки, сірі хати, розхлябані колії, тривожні лементи лебедів і плач журавлиної зграї, дим клуні, багаття в лугах, в’язниці, верстові стовпи, поїзди й станційні платформи, фабричні труби й гудки, заводи й міста з робочих халуп, вугілля й сіль, пожежа війни, солдатські ешелони, пісні й братські могили… Така блоковская Росія

Блок створив свій самобутньо – неповторний ліричний образ Батьківщини – не матері, яким він був у поетів минулого, а красуні – подруги, коханій, нареченої, “світлої дружини”, – образ, овіяний поезією російського пісенного й казкового фольклору. Із часом образ цей усе більше наповнювався реальним суспільно – історичним змістом. Якщо спочатку поет оспівував романтично “надзвичайну” і “таємничу” Русь – “жебрачку”, “дрімучу” і чаклунську, з ведунами, ворожками й заповітними “преданьями старовини”, то надалі ці казкові мотиви помітно поступаються місцем поданню про “живу, могутню і юну Росію”, що накопичує революційну грозу

Особливо значний у цьому змісті пророчий цикл “На поле Куликовом” – одне з найвищих ліричних досягнень Блоку. В “непробудній тиші”, у яку, здавалося, занурила Росію епоха реакції, поет ясно чує глухий підземний гул прийдешніх подій і пророкує Батьківщині “високі й заколотні дні”.

Росія Блоку – надія й розрада. Її лик “світлий назавжди”, вона зберігає “первісну чистоту” душі поета. Це країна величезної, ще не виявленої цілком моці й енергії. Вона ніколи не пропаде й не сгинет, з нею “і неможливе можливо”, вона веде на “вічний бій” і вказує шлях уперед, у майбутнє. Чи не тому настільки важливу роль у патріотичній ліриці Блоку грає мотив “довгого шляху”, що лежить перед Батьківщиною: “ПРО, Русь моя! Дружина моя! До болю нам ясний довгий шлях!.. І немає кінця!..” Уподобаний Блоком динамічний образ Батьківщини, спрямованої “у далечінь століть”, по внутрішньому своєму змісті близький тої необгонимой ” птахові – трійці”, що у свій час Росія представилася Гоголеві

“Росія – бура”, – говорив Блок, і це своє відчуття Батьківщини як могутньої й вільної стихії він геніально передав у патріотичній ліриці – не тільки в її змісті й ідеях, але й у самій її художній, образній тканині. Через всі блоковские вірші про Росію проходить один ряд образів і метафор, що втілюють подання про невтримний і невпинний вихровий рух: вітер, хуртовина, сніжна заметіль, що біжать по небу хмари…

У цих віршах – відбиття сильно захоплювали Блоку думок про промисловий розвиток Росії. “Майбутнє Росії лежить у ледве ще торкнутих силах народних мас і підземних багатств…” – затверджував він за два роки до Жовтневої революції. І він уявляв собі це майбутнє як “велике відродження під знаком мужності й волі”, як “зрушення всіх сил”, як торжество “Великої Демократії”, в умовах якої російській людині буде забезпечений вільний, всебічний і гармонійний розвиток всіх його фізичних і духовних сил

Вірші Блоку про Росію з найбільшою виразністю виявляють його шлях до революції. З розуміння того факту, що Росія – країна назріваючої революції, виростала впевненість поета в тім, що Батьківщині його має бути зіграти вирішальну роль в історичних долях людства

Вітчизна…Батьківщина… Її по праву називають другою матір’ю кожного з нас. Мені здається, що навіть сама безсердечна й бездушна людина всім серцем сильно обожнює неї. Батьківщина й людина нерозривно з’єднані між собою, тому що одне неможливо представити без іншого. Часом нам кепсько, обтяжливо на душі, і нас увесь час тягне в ті місця, де ми з’явилися на світло, підросли, у місця, з якими в нас зв’язані самі милі й славні спогади, вони для нас вічно будуть рідними. А. Блок боготворив всю Росію, повністю, а не всього – на – всього якісь деякі області нашої держави. Про подібну симпатію, що переживав А. А. Блок до Росії, мріє будь – яка жінка:

Так, і такий, моя Росія,

Ти всіх країв дорожче мені