Християнські мотиви у творчості Булгакова – Булгаков Михайло

Найважливішою темою книги Булгакова є міркування про моральну сутність людини, про природу морального почуття, про високі духовні ідеали, тому тема добра й зла одержує свій розвиток як у московських, так і в ершалаимских главах

Категорії добра й зла в романі становить діалектичну єдність. Булгаков слідом за Гейне, Франсом указує на їхній нерозривний зв’язок, але при цьому затверджує пріоритет добра над злом

До роману поданий епіграф: «Я – частина тої сили, що вічно хоче зла й вічно робить благо». Ці поетичні рядки прямо пов’язані з носієм долі Воландом. Йому доручено повернути Майстри. Можливості цього героя роману не обмежені. Здається, що він може дозволити собі все. Однак на питання Левия Матвія, чи можна йому наказувати, Воланд відповідає: «Про так!» У такий спосіб Булгаков підкреслює, що втілення злої сили Воланд робить благо по велінню сил добра

Християнський ідеал – милосердя, добро, любов, віра й надія. Всі ці якості знайшли відбиття в образі Маргарити, «таємницею дружини» Майстри. Її безкорисливою й чистою любов’ю врятований письменник, що виявила малодушність у боротьбі з життєвими обставинами. Завдяки милосердю Маргарити врятована Фрида. Доброта наповнює серце Маргарити, коли вона під час погрому квартири Латунского чує плач переляканої дитини. Вона зупиняється у своїй справедливій відплаті й поспішає утішити плачучого маляти

Тема гріха й відплати проходить через весь роман. Кожний гріховний учинок, що зробив, покараний. Так Понтій Пілат, 5 прокуратор Иудии, покараний за своє боягузтво. Але в християнській філософії гріх може бути покутуваний раскаявшимся злочинцем. Щиросердечні страждання й безсоння Пілата протягом 12 тисяч місяців – покарання героя за його малодушність. Але він, щиро раскаявшийся, одержує прощення

Майстер, що створив геніальний роман про Иешуа Га – Ноцри, прощений завдяки справжній, рятівній любові Маргарити. Його нагорода – спокій

Цікаво в цій темі заявлене оточення Воланда. Це грішники, що ніколи зробили різного роду злочину. Так Коровьев – Фагот, нарешті одержує прощення за невдалий каламбур про тьму й світло й знаходить свій щирий вигляд фіолетовий^ – фіолетовий – темно – фіолетового лицаря

Той, хто був котом, що потішав своїми витівками свиту Воланда, стає «худеньким юнаком демоном – пажом».

Кульмінаційною главою в темі прощення гріхів є глава «Великий бал у сатани». Сюди стікаються з усіх боків злочинці різних рангів, лише раз у рік їм дозволене просити дозвіл на прощення. Кожний чекає своєї години. У цій вигадливій, фантастичній картині ховається важлива філософська думка – гріх може бути покутуваний, але всяке гріховне діяння повинне бути покаране

Слід зазначити, що для Булгакова особливо небезпечним, руйнівним для людини був гріх невір’я. Так високоосвічений голова Массолита Берліоз одержує найстрашніше покарання – смерть, а у вічності – порожнечу. При цьому Івана Бездомного небесні сили щадять. Його гріх – гріх невідання

Уособленням щирої любові, віри в «добру людину», милосердя й жалю є герой ершалаимских глав Иешуа Га – Ноцри. Бенкет зовнішньої людської звичайності, він незвичайний внутрішньо. Люди, які слухають його, готові йти за ним, куди б він їх не повів

Бути вірним добру, істині, справедливості – це значить не тільки не робити зла, не тільки не віддавати добро. Бути вірним добру – це значить служити йому, творити його, сіяти його навколо – без утоми, до межі сил і життя. Саме в цьому зміст образа Иешуа, що йде по землі із проповіддю добра й з вірою в те, що можна розбудити в людях добре, добратися так його