Короткий зміст роману “Блиск і вбогість куртизанок”
Эстер ван Гобсек – персонаж 11 добутків «Людської комедії», головна героїня. Э. – дочка Сары Гобсек на прізвисько Прекрасна Голландка, внучатої племінниці Гобсека. Э. наділена бездоганною красою: атласна шкіра, тонка, як китайський папір, синьо – сірі очі під надбрівними дугами винятково чіткого малюнка, волосся, у розпущеному виді доходящие до землі (Бальзак коливається щодо їхнього кольору, називаючи Э. те блондинкою, те пекучою брюнеткою, тобто відносячи її красу те до європейського, то до азіатського).
В очах і вигляді Э. «через 18 сторіч після вигнання знову заблищав Схід». Обравши слідом за матір’ю ремесло куртизанки, Э. досягла в ньому надзвичайної досконалості. Вона діє на чоловіків так возбуждающе, що одержала прізвисько Торпиль (електричний скат). Всі блискучі денді Парижа були «більш – менш її коханцями», але ніхто з них не може сказати, що вона його коханка; «вона завжди вільна володіти ними, але вони нею – ніколи».
Зустріч із Люсьеном де Рюбампре перетворює Э. Полюбивши Люсьена, вона намагається почати жити чесною працею, але, виявивши, що навколишні однаково довідаються в ній куртизанку, вирішує покінчити із собою. Абат Карлос Эррера рятує Э. і поміщає в монастирський пансіон, де вона одержує релігійне виховання й стає католичкою
Після цього Карлос Эррера поселяє її в спеціально знятій квартирі, де вона живе самотньо, ні бачачи нікого, крім Люсьена, і насолоджуючись його любов’ю. Э. залишає квартиру лише по ночах, коли гайдук Паккар, вірний слуга Эрреры, вивозить її для прогулянки в один з паризьких парків. На одній з таких прогулянок дівчину випадково зауважує барон де Нусинген і закохується в таємничу незнайомку так жагуче, що готово віддати будь – які гроші, аби тільки її відшукали й надали йому. Карлос Эррера користується пристрастю Нусингена для того, щоб выкачивать із нього все більші й більші суми, необхідні для Люсьена.
Заради улюбленого Э. погоджується опоганити свою любов до нього й знову зробитися куртизанкою; вона живе подвійним життям, нехтуючи «мерзенну, безчесну роль, що грається тілом у присутності душі». Э. кокетує з Нусингеном, приймає його дарунки й поселяється в купленому для неї особнячке, однак постійно відкладає день остаточного тріумфу барона й свого падіння. Ранком після тої ночі, коли вона нарешті віддається баронові, Э. приймає отруту, заповівши 750 тисяч франків, які подарував їй Нусинген, Люсьену й так і не довідавшись, що вона – власниця 7 мільйонів, що належать їй за заповітом Гобсека.
