Короткий зміст Страждання юного Вертера Ґете И

Саме цей жанр, характерний для літератури XVIII в., вибирає Ґете для свого добутку, дія ж відбувається в одному з невеликих німецьких городків наприкінці XVIII в. Роман складається із двох частин – це листа самого Вертера й доповнення до них під заголовком «Від видавця до читача». Листа Вертера адресовані його другові Вільгельмові, у них автор прагне не стільки описати події життя, скільки передати свої почуття, які викликає в нього навколишній світ.

Вертер, парубок з небагатої родини, утворений, схильний до живопису й поезії, поселяється в невеликому містечку, щоб побыть на самоті. Він насолоджується природою, спілкується із простими людьми, читає свого улюбленого Гомера, малює. На заміському балі молоді він знайомиться із Шарлоттой С. і закохується в неї без пам’яті. Лотта, так кличуть дівчину близькі знайомі, – старша дочка князівського амтмана, усього в їхній родині дев’ять дітей. Мати в них умерла, і Шарлотта, незважаючи на свою молодість, зуміла замінити її своїм братам і сестрам. Вона не тільки зовні приваблива, але й має самостійність суджень. Уже в перший день знайомства у Вертера з Лоттой виявляється збіг смаків, вони легко розуміють один одного. Із цього часу парубок щодня проводить більшу частину часу в будинку амтмана, що перебуває в годині ходьби від міста. Разом з Лоттой він відвідує хворого пастора, їздить доглядати за хворою дамою в місті. Кожна мінута, проведена поблизу її, доставляє Вертерові насолода. Але любов юнака із самого початку приречена на страждання, тому що в Лотты є наречений, Альберт, що поїхав улаштовуватися на солідну посаду. Приїжджає Альберт, і, хоча він ставиться до Вертера привітно й делікатно приховує прояви свого почуття до Лотте, закоханий юнак ревнує її до нього. Альберт стриманий, розумний, він уважає Вертера людиною неабияким і прощає йому його неспокійна вдача. Вертерові ж важка присутність третьої особи при побаченнях із Шарлоттой, він упадає те в невтримні веселощі, то в похмурі настрої. Один раз, щоб небагато відволіктися, Вертер збирається верхи в гори й просить в Альберта позичити йому в дорогу пістолети. Альберт погоджується, але попереджає, що вони не заряджені. Вертер бере один пістолет і прикладає до чола. Цей невинний жарт переходить у серйозну суперечку між молодими людьми про людину, його страстях і розумі. Вертер розповідає історію про дівчину, покинутої коханим і кинувся в ріку, тому що без нього життя для неї втратила всякий зміст. Альберт уважає цей учинок «дурним», він засуджує людину, що, що захоплюється страстями, втрачає здатність міркувати. Вертерові, навпроти, претит зайва розумність. На день народження Вертер одержує в подарунок від Альберта згорток: у ньому бант із плаття Лотты, у якому він побачив неї вперше. Парубок страждає, він розуміє, що йому необхідно зайнятися справою, виїхати, але увесь час відкладає момент розставання. Напередодні від’їзду він приходить до Лотте. Вони йдуть у їхню улюблену альтанку в саду. Вертер нічого не говорить про майбутню розлуку, але дівчина, немов передчуваючи її, починає розмову про смерть і про те, що піде за цим. Вона згадує свою матір, останні мінути перед розставанням з нею. Схвильований її розповіддю Вертер проте знаходить у собі сили покинути Лотту. Парубок їде в інше місто, воно стає чиновником при посланнику. Посланник причепливий, педантичний і дурний, але Вертер подружився із графом фон ДО. і намагається в бесідах з ним скрасити своя самітність. У цьому містечку, як виявляється, дуже сильні станові забобони, і парубкові раз у раз указують на його походження. Вертер знайомиться з дівицею Б. , що йому віддалено нагадує незрівнянну Шарлотту. З нею він часто розмовляє про своє колишнє життя, у тому числі розповідає їй і про Лотте. Навколишнє суспільство досаждає Вертерові, і його відносини з посланником робляться усе гірше. Справа кінчається тим, що посланник скаржиться на нього міністрові, той же, як людина делікатний, пише юнакові лист, у якому вимовляє йому за надмірну уразливість і намагається направити його навіжені ідеї в те русло, де вони знайдуть собі вірне застосування. Вертер на час примиряється зі своїм положенням, але отут відбувається «неприємність», що змушує його покинути службу й місто. Він був з візитом у графа фон ДО., засидівся, у цей час почали з’їжджатися гості. У містечку ж цьому не прийнято було, щоб у дворянському суспільстві з’являлася людина низького стану. Вертер не відразу зміркував, що відбувається, до того ж, побачивши знайому дівицю Б. , він розговорився з нею, і тільки коли всі стали коситися на нього, а його співбесідниця із працею могла підтримати бесіду, парубок поспішно вийшов. На наступний же день по всьому місту пішли плітки, що граф фон ДО. вигнав Вертера зі свого будинку. Не бажаючи чекати, коли його попросять покинути службу, юнак подає прохання про відставку і їде. Спочатку Вертер їде в рідні місця й віддається сладостным спогадам дитинства, потім приймає запрошення князя і їде в його володіння, але тут він почуває се