Рецензія на фільм Джеймса Кэмерона «Титаник» – Рецензії

(1 варіант)

От вуж що не можна проігнорувати, так це новий фільм «Титаник». Цього разу історія грандіозної катастрофи показана очами закоханих героїв. Бідний художник і наречена мільярдера закохуються друг вдруга.

Те, що ця картина буде видовищної, ні в кого не викликає сумнівів. Джеймс Кэмерон, режисер і автор сценарію фільму, створюючи цю філософську драму, ніяк не припускав, що на прем’єрі пустять скупу сльозу навіть бувалої акули кинобизнеса. До всього вищесказаного залишається додати, що одну з головних ролей грає красень Голливуда Леонардо Ди Каприо.

«Титаник»… Назва розбурхує уява. Непотопляемое судно, неуявна катастрофа. Роман настільки жагучий, що нічого на світі не може зупинити його. Зіткнення двох життів, що могло відбутися тільки на цьому кораблі мрії. «Титаник» – зіткнення з долею. Нас відразу втягує сюжет фільму. Дотепер затонулий корабель розбурхує думки й уява людей. Ця катастрофа залишилася такий же актуальною й у наші дні. Фільм по своїй якості незаперечно гарний

Чудова гра акторів, підбор їх. Прекрасно зіграв свою роль Леонардо Ди Каприо. Костюми акторів підібрані дуже точно. Це самий высокобюджетный фільм в історії кінематографа, і це показує, що фільм дійсно чудовий. Мільйони людей поспішають подивитися унікальну постановку. Обстановка на кораблі в точності відповідає тої, котра була на реальному «Титанике». Килимові покриття в салонах і каютах були зроблені на тих же заводах, які колись оснастили нещасливе судно. Кэмерон віртуозно вишиковує обов’язкові спецэффекты в нескінченний потік добірно знятих сцен, показуючи корабель від верхівок труб до дверних ручок кают

Режисер надає деталям особливе значення. Тому він наполіг на тому, щоб знімалася не модель у мініатюрі, а справжній корабель, що по – справжньому тоне. У точності були відновлені всі деталі «Титаника». Декорація самого «Титаника» була лише на десять відсотків менше реального лайнера

Сцени аварії корабля дуже переконливі, будь те момент, коли «Титаник» здіймає нагору перед своїм легендарним фінальним зануренням, або картина загибелі сотень пасажирів у крижаній воді. 15 квітня 1912 року о другій годині ночі температура повітря впала до нуля градусів, а температура води становила мінус п’ять градусів. Шістнадцять шлюпок «Титаника» могли вмістити тільки 1178 чоловік. Інші 2207 чоловік, що перебувають на борті, виявилися в крижаній воді такої температури, при якій смерть наступає приблизно через півгодини

Розділені протягом усього подорожі на перший, другий і третій класи, богатых і бідних, старих і молодих, чоловіків і жінок, в останню ніч вони виявляються розділені на що вижили й загинули. Звичайно, прекрасна любов, що виникла на цьому кораблі, могла б мати продовження, якби не ця жахлива трагедія, що віднесла за собою життя мільйонів таких же закоханих людей

Страшно подумати, адже в кожного минулого свої мрії, мети, і всі вони в одна мить виявилися на дні морському. Як іноді несправедлива доля, що спочатку з’єднує людські душі, а потім розлучає назавжди. Музика, що захоплює дух, прекрасно доповнює сюжет, допомагає до кінця зрозуміти всі внутрішні переживання головних героїв

Пройдуть роки, може бути, десятки років, але, безумовно, у пам’яті всіх людей миру залишиться незгладимий відбиток жахливої катастрофи й трагічної загибелі лайнера «Титаник».

(2 варіант)

На глибині двох з половиною миль, на дні Північної Атлантики спочиває легендарний «Титаник», унесший у безодню таємницю трагічної історії любові й смерті, мужності й почуття довге, відваги й відданості… І серед них художник без гроша в кишені, що знайшла на борті лайнера скарб, свою долю, свою любов. Здавалося, їх звела доля й ніщо на землі не може протистояти цій пристрасті. Але не можна було припустити, який жахливий чекав їх жереб

Зіткнення доль, що могло трапитися тільки на цьому Кораблі Мрії. Фільм майстра спецэффектов Джеймса Кэмерона вже ввійшов в історію як самий дорогий проект, адже його бюджет становить більше двохсот мільйонів доларів, відразу став претендентом на «Оскар». Неймовірні спецэффекты й блискуче сузір’я акторів першої величини вдихнули в цю відому історію про катастрофу суперлайнера те нове, що змушує дивитися глядачів фільм з величезним інтересом

Перед зйомками фільму Джеймс Кэмерон не тільки зробив кілька глибоководних занурень, щоб подивитися на уламки «Титаника», але й ретельно вивчив книги про саму знамениту катастрофу століття. Сценарій був написаний на одному подиху й виявився дуже вдалим. Історичний фільм – катастрофа з безліччю спецэффектов, і хвилююча лірична історія сімнадцятилітньої дівчини, що байдужіє до свого багатого нареченого, поступово захопившись симпатичним молодим художником третього класу

У своїй картині режисер намагається показати всю трагічність загибелі «Титаника», у дрібних подробицях описуючи кожну деталь катастрофи. І, як би підкреслюючи той неуявний жах, показує глядачеві любов двох ще зовсім юних серць. Що було б з ними, якби не ця безглузда загибель лайнера

Знайомство героїв відбувається при надзвичайних обставинах. Дівчина Троянд намагається стрибнути в океан з корми лайнера. І саме тоді народжується їхній договір, на якому будуються всі їхні відносини, що вони пам’ятали навіть в останні мінути їхньої любові: «Ти стрибаєш – я стрибаю».

Ідею любові на Кораблі Мрії й взяв за основу свого фільму режисер. Поступово розкриваючи її, він дає глядачеві можливість усвідомити, що потрібно використовувати щодня свого життя, не гаяти час впустую, адже життя так коротке й може обірватися в будь – який момент. І Джек – головний герой – це розуміє й допомагає зрозуміти це й Троянд – дівчині, заради якої він пожертвував життям, що врятував ціною власного життя. Режисер показує це глядачеві не в буквальному значенні, протягом усього фільму герой вселяє віру, що зрештою врятує Троянд

Адже один він міг би врятуватися, і якби Троянд села в човен, так би й було, але, думаючи насамперед про неї, допомагаючи насамперед їй, сам він гине такою непотрібною смертю. І якби він не порушив їхній договір: «ти стрибаєш – я стрибаю», взявши з її обіцянка жити, Троянд опустилася б на дно океану разом сним.

Самовпевненість творця лайнера, що жодним чином не допускав можливість загибелі свого дітища, що навіть не взяв на борт належного числа шлюпок, привела до загибелі кількох сотень людина. І він це розуміє, він гідно зустрічає смерть, залишаючись у головній вітальні корабля, гірко жалуючи про те, що йому не вдалося створити корабель більше міцний і прекрасний, чим «Титаник».

Також не залишає лайнер і капітан, в останній момент вернувшись у рубання, воно зустрічає смерть від що нахлинула й розбила ілюмінатори води. Їх осягла доля людей, що кинули виклик силам природи. Донести фільм до глядача, показати все найважливіше, не упустити ні єдиної часточки режисерові допомагає чудове, що підкреслює кожне, до останнього переживання героїв музичний супровід композитора й диригента Джеймса Хорнера.

Особливо це відчувається в момент смерті головного героя, коли над океаном, у якому плаває незліченна безліч мертвих, не дождавшихся порятунку людей, звучить «Гімн морю». І саме в цей момент глядач розуміє, якою трагедією обернулася для людства загибель «Титаника». Адже не просто загинуло 1523 чоловік, разом з «Титаником» на дно океану опустилася годиночки нашого миру. 15 квітня 1912 року о другій годині ночі температура води становила мінус 0,5 градуса по Цельсию.

Шістнадцять шлюпок «Титаника» могли вмістити тільки 1178 чоловік, а інші 2207 чоловік, що перебували на борті, виявилися в крижаній воді такої температури, при якій смерть наступає приблизно через півгодини. Було шістнадцять шлюпок, але тільки одна повернулася. Удалося врятувати всього шість чоловік, включаючи Троянд. Трагізм загибелі «Титаника» підсилюється загибеллю Джека, адже якби він залишився живий, глядач не сприйняв би цю катастрофу так гостро.

Завдяки високому професіоналізму й таланту режисера Джеймса Кэмерона, чудовому сузір’ю акторів Кэйт Уинслет і Леонардо Ди Каприо, ми в наші дні відчули весь жах найбільшої катастрофи XX століття