Фрідріх Шіллер – виразним ідей Просвітництва
I. ідеологія Просвітництва. (XVIII ст. увійшло в історію європейської культури під назвою доби Просвітництва. Просвітники стверджували, що світ, в якому ми живемо, прекрасний та досконалий. Людина — прекрасне створіння. Найвищим законом життя просвітники вважали закон Розуму.)
II. Література як засіб пропаганди просвітницьких ідей. (XVIII ст. стало часом знання та книги. Книга вирвалася з-під опіки церкви, її зміст став земним. Просвітники ‘поставили собі за мету пояснити життя з позиції розуму. Так виникла ідея видання «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел». Книга поряд із театром стали головною розвагою освічених людей.)
III. Ф Шіллер і Просвітництво.
1. Походження та освіта митця. (Ф. Шіллер (1759—1805) народився в родині військового лікаря в м. Марбах. З чотирнадцяти років навчався в «Академії Карла», де вивчав медицину, готуючись, як і батько, стати військовим лікарем. У ці роки захоплюється літературою, вивчає античних авторів, Шекспіра, починає писати сам.)
2. Вибір на користь свободи творчості. (Після закінчення навчання став полковим лікарем у Штутгарті. Займатися літературою паралельно зі службою у полку Шіллер не мав змоги: за поїздку в Мангейм на прем’єру «Розбійників» поета посадили під арешт і заборонили писати будь-які твори, крім медичних. Шіллер залишає службу заради свободи творчості.)
3. Найбільші цінності Всесвіту (за Шіллером). (За Шіллером, у Всесвіті найбільшими цінностями є краса, любов і гармонія. Поет відчуває себе щасливим у світі краси. Про це свідчать його елегії, балади, п’єси, філософські трактати. Він заойкає людей, що ворогують один із одним, забули про щирість почуттів, відвернулися від природи, відчути знову радість буття, наповнити свої серця любов’ю до ближнього, до Творця. З особливою силою ця думка висловлена у вірші «До радості» (1755):
Радість — всесвіту пружина, Радість — творчості душа, Дивна космосу машина, Нею живиться й душа.)
4. Марні сподівання на організацію життя людей державою. (Спочатку Шіллер, як і інші просвітники, сподівався, що держава, керуючись законами Розуму, зуміє так організувати життя людей, що поверне їм первісну простоту та сердечність. Але кривавий досвід Французької буржуазної революції розчарував його.)
5. «Краса мусить спрямувати людей на шлях істини». (За Шіллером, лишився єдиний шлях, яким можна повернути людину до стану первісної гармонії. Це — мистецтво. Поет вважав, що краса доступна не лише митцю Кожна людина може вдосконалювати своє почугтя прекрасного.)
6. Людина може і повинна формувати себе сама. (Просвітники вважали, що людина сама має відповідати за свої вчинки, формувати себе, виховувати найкращі людські якості. Ці ідеї просвітників Шіллер довів своїм життям. Попри всі життєві негаразди поет зумів стати вільним і вільно творив.)
IV. Літературна спадщина Ф. Шіллера. (Творчий доробок митця досить вагомий. Є у ньому драми («Розбійники», «Підступність і кохання», «Дон Карлос»), трагедії («Орлеанська діва», «Марія Стюарт», «Вільгельм Телль»), філософська лірика («Боги Греції», «Художники»), балади («Івікові журавлі», «Рукавичка», «Лицар Гогенбург»), праці з естетики («Лист про естетичне виховання людини».)
V. Світове визнання таланту Шіллера, (Світове визнання свого таланту Шіллер здобув ще за життя, його п’єси ставилися в Англії, Росії, Франції. Літературні твори та праці Шіллера з теорії естетики не втратили своєї цінності і для сучасного читача.)
