Любов до волі у творчості Джорджа Байрона – Байрон Джордж

Джордж Байрон з’явився одним з родоначальників і ярчайшим представником літературного й філософського романтизму. Це плин уперше заявив про самоцінність творчої особистості, протиставивши її обережному, консервативному диктату посередності. Трагічний розрив особистості й суспільства, непонятость і самітність поета, його право на самореалізацію не тільки в Літературі, але й в особистому житті – от ті цінності, які склали основу творчості Байрона

Прагнення до волі в Байрона не було поетичною декларацією, поет не тільки співчував борцям за волю, він особисто взяв участь у визвольній війні грецького народу. Байрон бачив героїв і смерть своїми очами. У вірші “Ти скінчив життя шлях…” він звертається до героя, що самовіддано сражались за волю. Смерть за свій народ, рідну землю – шлях будь – якого солдата, але ніхто з них не буде забутий

Поки вільний твій народ,

Він забути тебе не в силах.

Ти впав! Але кров твоя тече не по землі,

А в наших жилах…

Героя не варто оплакувати, його подвиг повинен бути оспіваний, тільки тоді його ім’я збережеться в століттях і не буде віддано забуттю:

Але зліз не буде на очах:

Плач образив би славний порох

Байрон умер у Греції. Народ оплакував його як національного героя. Англійський поет ніколи не зараховував себе до героїв, просто він боровся проти поневолення пліч – о – пліч із простим народом, оспівував у віршах мужність і розум людини, любив і цінував життя як єдиний дарунок, що не повторити, але прославити його можна.