Образ Марії з роману У. Самчука ‘Марія’

1. Роман Уласа Самчука “Марія” — розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи:

А) “Марія” — це історія боротьби зла з добром і добра зі злом, історія кохання;

Б) “добро” для українського селянина (це насамперед — праця, земля).

2. Марія — центральний образ роману:

А) тяжка доля жінки-матері на зламі двох століть;

Б) праця для головної героїні — радість (“Тільки працею можна заробити на хліб”, — усвідомлювала Марія).

3. Любов Марії:

А) без Корнія (Корнія на сім років забирають у царську армію; в цей час Марія, не дочекавшись коханого, виходить заміж за Гната);

Б) сумна доля жінки-матері (Марія спокутує гріхи перед Богом, перед Корнієм;

Народжені діти помирають);

В) сім років одруження з Гнатом (сім довгих років тяжкої каторги: життя з нелюбом, смерть трьох дітей);

Г) повернення Корнія (він починає метатися Марії за те, що вона його не дочекалась; Марія покутує, терплячи лайку й стусани Корнія);

Д) Залишення Гната (ні єдиної надії на підтримання шлюбу);

Е) відчайдушний вчинок Гната (він підпалює хату Марії);

Ж) Марія — душа, яка здатна прощати і любити, працювати, терпіти.

4. Марія — берегиня сімейного вогнища (будує міцну селянську сім’ю, в якій з’являються Діти, в якій присутнє кохання, взаємодопомога, взаємоповага; боротьба із страшною, невблаганною карою — голодом. “Найстрашніша смерть — це смерть від голоду…”, — каже Марія; головна героїня навіть під час штучного голодомору не змінювалася; вона так, як і раніше, кохала свого чоловіка, дітей, любила працювати; Марія — мужня жінка в часи страхіття).

5. Перемога зла над добром (Марія — це символ багатостраждальної України).