Художні особливості розповіді «Антоновські яблука» – Бунін Іван

Автор даної розповіді намагався відтворити щоденність сільського життя. І поряд із цим, відбивав у своїх віршах красу сільської природи. Природа переплітається воєдино зі смутком. Це прояв сумуй ми бачимо вприроде.

Так, як Бунін не міг ніхто описати сільську природу. Адже Бунін сам родом із центральної смуги Росії. Йому навіть присудили Пушкінську премію за збірник віршів «Листопад».

Але не тільки смуток є невід’ємною частиною його поезії, тому що в розповідях присутній і любов, і краса. У розповіді «Антоновські яблука» відсутній сюжет. Він побудований своєрідним образом. Автор удався як до ліричного, так і лисичанської формам

Найбільше чітко вимальовується картина «антонівських яблук» у вигляді звуку й нюху. Іде опис приємного заходу, буквально аромату яблук. Так само ми чуємо з яким тріском вони хрумтять. З яким обожнюванням їх їсть мужик. Тим самим автор описує настрій розповіді й повністю занурює в нього читача

Бунін змушує нас начебто пережити все що відбувається. Складається враження, що все відбувається наяву. За допомогою фарб і звукових замальовок ми цілком поринаємо врассказ.

Замість грубих виражень автор використовує ласкательные слова. Замість баби – господарський метелик! Неодноразово в розповіді були присутні зорові образи. Дається опис кленових алей і саду

Люди, що є присутнім у розповіді розмовляють один з одним мовою простому. Ми бачимо з яким трепетом, любов’ю й розумінням вони ведуть діалог між собою.