Твір по картині Остроухова «Золота осінь» – Остроухов Ілля

Картина “Золота осінь” кисті художника Іллі Семеновича Остроухова – чудовий пейзаж. Автор зобразив ту прекрасну пору осіни, коли дерева міняють свої зелені вбрання на золоті. На картині зображена рання осінь. Напевно, це вересень. Ще тепло, тільки – тільки закінчилося літо, ледве похолодало й дерева відпочивають від літньої спеки. Все дихає прохолодним осіннім повітрям

На картині все в золоті: і листя на деревах, і поросль, і трава. Тільки подекуди ще видніються зеленные листочки, начебто оттеняют насичений жовтий цвіт. Вся картина – це дерева в лісі. Крізь крони лише мало – мало видніється світло – блакитне піднебіння, ще не хмарне, не дощове

Ліворуч на картині зображена протоптана стежка, напевно, це улюблений маршрут мандрівників у лісі, – так тут все красиво. А на стежці присіли дві плетухи – сороки, вони начебто прилетіли пощебетати один з одним на цій стежці й обмінятися останніми новинами влесу.

Уже зовсім незабаром наступлять холоду, але це потім, а поки із приходом осіни все перетворило – і клени, і молоденькі берізки з осиками. Навіть старе коряве дерево ліворуч на картині не здається таким похмурим. Воно, як вічний похмурий лісовий сторож, стежить за порядком у лісі, але до осені причепурилося в золоте вбрання. Крони дерев пишного й могутні, уже початку обпадати листя, але вітер розносить самотні листи

Художник зобразив сонячний день, хоча яскравих променів сонця ми не бачимо, але його присутність відчувається на картині, – можливо тому, що яскраві жовті й жовтогарячі листи просто випромінюють тепло

При першому ж погляді на картину видно, що И. С.Остроухов любив осінь. З такою ніжністю він вимальовував листочки, всі різні: і по цвіті, і за формою. І ця любов передається нам. Так і хочеться пройтися по посипаному золотом килиму осіни, пособирать різнобарвне листя, вдихнути прохолодь лісу, у якій відчувається легкий захід вогкості й міцелію, і запам’ятати ліс таким – урочистим і яскравим. Адже вже зовсім незабаром скинуть свої вбрання дерева й заснуть, обійняті зимовим сном