Різдво

Для мене Різдво – сімейне свято, плюс до всього, у мене тато породжений сьомого січня. Ми це свято відзначаємо завжди, до нас приходить багато друзів і родичів. Обов’язково приходить хрещеник моїх батьків. Всі ми сідаємо за великий стіл, на якому безліч різної вкуснятины.

Часто згадуємо минулі дні, буває, і на довгі роки тому переносимося в спогади. Чується сміх і веселощі. Обстановка невимушена, тому що ми завжди раді гостям. У цей день дверей у нас не закриваються. Навіть Новий Рік зустрічаємо не з такою кількістю гостей, як на папин День Народження

Різдво адже дуже древнє свято, що відзначали ще в часи Ісуса Христа. Перейшовши від язичества до християнської віри, люди зосередилися на конкретній особистості і їхні свята стали більше згрупованими. Адже віра й релігія – це невід’ємні частини нашого життя, це те, що ми несемо із собою всердце.

Наше Різдво починається з того, що всі поспішають прийти в кімнату до батьків і поздоровити батька. Потім стає веселіше, тому як починаються ігри й застілля. Уже збираються гості й запускаються салюти, незважаючи на те, що ще навіть не вечір. Спочатку всі перебувають на вулиці й спостерігають, як здіймають угору салюти й чується гуркіт від хлопавок, що вибухають

Мобільний телефон не вмовкає від поздоровлень і побажань усього самого найкращого. Весь день суєта, усе кудись поспішають, щось роблять. По телевізорі йдуть новорічні концерти й мюзикли. Стіл накривають заздалегідь приготовленими блюдами. Тому що в нас усі їдять із більшим апетитом, то на порції не скупимося. Потім наступає пора гостей, вони звичайно приходять після обіду. Вероятней усього – упоралися зі своїми гістьми й до нас прийшли. Але ми люди гостинні, тому з любов’ю їх усіх зустрічаємо й саджаємо до себе за стіл

Після бурхливих поздоровлень і побажань починаються розмови й спогади, хтось, а найчастіше це мій тато, весь вечір розповідає щось цікаве зі свого захоплюючого життя. Я тихо допомагаю накривати й забирати зі стола. Ми із сестрою й братом дуже любимо це свято, адже він наповнений чимсь незвичайним, я б навіть сказав чарівним. Хоч ми вже не діти, але, все – таки віримо, що саме в цей день можуть здійснитися бажання

У нашім короткому житті багато різного відбувається, і, найчастіше, це не дуже гарні речі. Буває, що ми не ладимо зі своїми близькими, і навіть не хочемо їх бачити, але хіба це свято не привід для того, щоб стати трішки добріше й простити всі образи