Осмислення взаємин людини з природою у повісті Е. Хемінгуея «Старий і море»

I. Е. Хемінгуей — людина-легенда ще за життя. (Талановитий письменник і від­важна людина: був учасником воєн (Першої і Другої світових, Громадянської в Іспанії 1937 р.), «великих африканських полювань», високо в горах і в бурх­ливих океанах — все, пов’язане з ризиком, приваблювало його.)

II. Осмислення взаємин людини з природою у повісті «Старий і море».

1. Головний герой твору. (Старий самотній рибалка Сантьяго, який протягом 84 днів виходив у море, мріючи спіймати велику рибу.)

2. Ставлення рибалки до мешканців моря. (Летючі риби, ластівки, гігантські черепахи, риби, акули — для рибалки більше, ніж представники тваринно­го світу, світу природи. «Він любив летючих риб — то були його найперші друзі в океані». «А от птахів він жалів, особливо малих і тендітних морських ластівок…». Про морських свинок думав: «Славні вони тварини… Граються собі, пустують, люблять одне одного. Вони нам наче брати, так само, як і летючі риби». Риб наділяв людськими рисами: «Та, хвалити Бога, риби не такі розумні, як ми, що вбиваємо їх, зате куди благородніші й спритніші».)

3. Трепетна любов Сантьяго до моря. (Він завжди подумки називав море Ьа шаг, як кажуть по-іспанськи ті, хто його любить. «Старий завжди думав про море, як про жінку, про живу істоту, що може й подарувати велику ласку, й позбавити її. а коли й чинить щось лихе чи нерозважне, то лише тому, що така її вже вдача».)

4. Двобій із велетенською рибою. (Велетенська риба — гідний суперник ста­рого рибалки, який переконаний, що мусить її убити задля того, щоб ви­жити. Він розуміє, що єдиною зброєю проти такої риби може бути тільки його воля та розум. У цій боротьбі і риба, і старий перебувають в одна­кових умовах, старий навіть визнає: «Ти вбиваєш мене, рибо… Одначе ти маєш на це право». 1 все ж таки, він хоч і знесилений, перемагає. Та йому не таланить привезти додому здобич: акули пожирають її, і старий притя­гує до берега тільки величезний обгризений скелет.)

III. Образ Сантьяго — втілення людської долі серед стихій. (Навколо старого ри­балки — море, риби, зірки, небо. Море для нього, як жінка, а зорі, як сестри. Та й велика риба — не просто реальна риба, в ній криється якась сила, що ніби розлита у всьому світі. Образ Сантьяго є символом злиття людини і світу.)