Українсьний рушнин (твір-опис)

З давніх-давен добрих гостей зустрічають в Україні хлібом-сіплю, які подають на рушниках, оздоблених чудовою вишивкою. Можна побачити рушники і на ве – і іллі, рушниками прикрашають образи в хаті. Часто можна побачити портрет ве­ликого Кобзаря, прикрашений вишитим рушником.

Вишивають в Україні на білому тлі, найчастіше червоними і чорними нитка­ми, але можна зустріти і жовто-блакитні орнаменти. Жовтий і блакитний — сим­воли золотих ланів і синього неба, а про червоний і чорний говорять, що черво­ний — то любов і радість, а чорний — журба. Вони переплелися в житті людини, ик орнаменти на рушнику.

У давні часи рушники вважали за обереги. Вони мали оберігати житло від злих сил, а людину — від негараздів. Тому вишивані рушники дарували, та й зараз да­рують, «на щастя, на долю», як співається у відомій пісні.