Ольга Іллінська, і її роль у житті Обломова (по романі Гончарова «Обломів») – Гончарів Іван

Образ Обломова в Російській літературі замикає ряд «зайвих» людей. Бездіяльний споглядальник, не здатний на активні дії, на перший погляд дійсно здається не здатним на велике й світле почуття, але чи не так це насправді? У житті Іллі Ілліча Обломова немає місця глобальним і кардинальним змінам. Ольга Іллінська, неординарна й гарна жінка, сильна й вольова натура, безсумнівно, привертає увагу чоловіків. Для Іллі Ілліча, людини нерішуча й боязкого, Ольга стає об’єктом поклоніння, але оскільки доля зводить людей несхожих, то час все розставляє на свої місця. Природа речей така, що ці люди просто нездатні існувати разом. Говорять, що протилежності притягаються, і в цьому висловленні є частка істини. Але, як правило, забувають додати, що для співіснування мало просто любити один одного. Щира любов має на увазі полегкість, повагу й терпимість до маленьких слабостей один одного, а зовсім не прагнення переробити іншої людини під свій шаблон. Ольга Іллінська полюбила свою мрію, а не реальну людину. Обломів був для неї Галатеєю, людиною, для якого вона повинна була стати Пигмалионом, творцем і творцем

Сам Обломів – особистість уже сформована, по’своєму цільна й цілком самодостатня. Так, Ольга залучила його увагу своєю яскравістю, незвичайністю, освіченістю, жвавістю. Вона була для нього поривом свіжого вітру в задушливій кімнаті. Але Ольга не могла полюбити Обломова таким, який він є, що в остаточному підсумку й привело до сумного розриву

До появи Ольги Обломів жив своїм розміряним і спокійним життям. У нього була якась стабільність, своєрідна патріархальність, що він не збирався ні на що міняти. Ольга поставила перед собою ціль розбудити Іллю Ілліча від спячки, у якій, на її думку, той перебував. Так часто трапляється в житті – друзі й батьки, обуревает найкращими прагненнями, уважають, що знають про те, що необхідно для їхнього друга або дитини. Але, на жаль, вони не завжди праві. Те ж відбулося й з Обломовым – Ольга й Андрій, будучи цілком певним, що «так буде краще», не намагаються зрозуміти, які мотиви рухають їхнім другом, а просто хочуть перекроїти його на свій лад. Вони не розуміють, як можна жити в такій бездіяльності. Я думаю, що й сам Ілля Ілліч не до кінця усвідомлює причини свого поводження, на перший погляд пасивного й апатичного, але в дійсності оказывающегося глибинним підсвідомим протестом проти миру меркантильності й міщанства. Обломів протиставляє бездушної діяльності духовність і людяність, саме ті якості, які й сьогодні можуть сміло порахуватися «зайвими» рисами характеру, що ускладнюють життя

Парі зі Штольцем підстьобує Ольгу, вона всіма силами намагається нав’язати Обломову систему своїх цінностей, які здебільшого представляють матеріальний комфорт і «освіченість». Все це має на увазі так зване життя розуму, але не душі. Ольга полюбила в Обломове себе як «творця», адже завжди приємно дивитися на результат своїх праць і бачити в ньому продовження себе, і швидше за все навіть не помітила ніжний, зворушливої, глибокої й щирої закоханості Іллі Ілліча, що при мінімальній тактовності й повазі, можливо, і могла б перетворити його. Наполегливий тиск на Обломова, якому піддала нещасного Ольга, що виникла почуття беззвітного опору змусили Обломова чи не бігти

Воістину, любов велика творча сила, але це вірно, тільки якщо любов искреннее й чисте почуття, а не спроба виховати. Ольга не винувата в тім, що в неї не вийшло так змінити Обломова, як би їй цього хотілося. Вона багато в чому сильно від нього відрізняється, тому як є людиною своєї епохи, іде в ногу згодом, а час таке, що духовні цінності «обмельчали», стали всі частіше перетинатися з матеріальними інтересами