Короткий зміст Твориться легенда, Що, Сологуб Ф. ДО

Частина перша. КРАПЛІ КРОВІ

Погляди полум’яного Змія падають на ріку Скородень і купающихся там оголених дівши. Це сестри Елисавета й Олена, дочки багатого поміщика Рамеева. Вони із цікавістю обговорюють появу в місті приват – доцента, доктори хімії Георгія Сергійовича Триродова:

ніхто не знає, звідки його стан, що відбувається в маєток, навіщо йому школа для дітей. Дівчини вирішуються пройти повз таємничу садибу, перебираються по вузькому містку через яр і зупиняються у хвіртки. Раптом з кущів виходить блідий хлопчик з ясними, занадто спокійними, як би неживими очами. Відкривши хвіртку, він зникає. Удалині на галявині десятки дітей співають і танцюють під керівництвом дівчини із золотавими косами – Надії Вещезеровой. Вона пояснює: «Люди будували міста, щоб піти від звіра, а самі озвіріли, здичавіли. Тепер ми йдемо з міста в ліс. Треба вбити звіра…»

Про будинок Триродова йде дурна слава. Говорять, що він населений примарами, вихідцями з могил, тому й називають його Навьим двором, а доріжку, що йде до Крутицкого цвинтаря, Навьей стежкою. Син власника Кирша зауважує дівчин і приводить їх до батька в оранжерею. Оглядаючи дивовижні рослини й завулки будинку, Елисавета й Олена попадають у магічну кімнату із дзеркалом, глянувши в яке миттєво старіють. Триродов заспокоює їх, дає еліксир, що повертає молодість: «Така властивість цього місця. Жах і захват живуть тут разом».

У будинку Рамеевых живе студент Петро Матів, сумирно закоханий в Елисавету. Він супротивник «самодержавства пролетаріату», а дівчина говорить йому: «Моя закоханість – повстання». Елисавета співчуває міркуванням молодого робітника Щемилова, що кличе її виступити на маївці. Приїжджого агітатора ховають у будинку Триродова. Полковник Жербенев, організатор чорносотенців, уважає приват – доцента неблагонадійним і розпитує про нього актора Острова. Зненацька з’являючись у будинку Триродова, актор вимагає величезні гроші за мовчання. Колись він черід очевидцем того, як Георгій Сергійович хімічними методами розправився із провокатором їхнього революційного кружка Матовим, батьком Петра. Шляхом складних перетворень він одержав «тіло» у вигляді невеликого куба на своєму столі. За нерозголошення таємниці Острів одержує 2000 рублів.

Наближається Іванова ніч. Кирша з очами тихого ангела йде з батьком по Навьей стежці. Мимо проходять мерці, говорять про навьих справи. Не сплять тихі діти. Один з них, Гриша, окреслює біля Триродовых коло від навьих чарів – навіть мама Кирши не в силах перебороти риси. Елисавета й Щемилов пробираються на галявину, де чоловік триста слухають агітатора. Дівчина із працею довідається переодягненого Триродова, але їй радісно виступати перед ним, і голос наповнюється силою. Налітають козаки, Триродов рятує Елисавету, укриваючи в яру.

Між ними виникає жагуча любов. Вечорами Елисавета розглядає в дзеркало своє пекуче, оголене тіло. Об великий вогонь розквітаючої плоті! Якось гуляючи по лісі, вона була наздогнана двома хлопцями, які зривали з її одяг, хилили до землі. Раптом підбігли тихі хлопчики, повадили, приспали молодців. У забутті їй почудилась королева Ортруда… Триродов освідчуватися в коханні, і Елисавета готова бути його рабою, бути річчю в його руках.

Триродов має гіпнотичну силу, він здатний воскрешати з мертвих, як це трапилося із хлопчиком Егоркой, що був непотрібний матері, січений різками й похований у летаргічному сні. Тихі діти його відкопують, і Егорка разом з ними поселяється в Триродова. Його школу відвідують поліцейські чини, директор народних училищ Дулібів, інспектор Шабалов, віце – губернатор. Вони незадоволені тим, що діти й учителі малопочтительны, вільні, ходять босі. «Це порнографія, – містить комісія. – Школа буде негайно закрита».

А Елисавета нудиться пекучими снами. Їй здається, що вона переживає паралельне життя, проходить радісний і скорботний шлях привидевшейся їй у лісі королеви Ортруды…

Частина друга. КОРОЛЕВА ОРТРУДА

Ортруда була породжена, щоб царювати в щасливому средиземноморском краю. Вона одержала чудове еллінське виховання, любила красу природи й оголеного тіла. У день шестнадцатилетня вона була коронована. Напередодні Ортруда закохалася в принца Танкреда, синьоокого тевтонського юнака. Зачарування було взаємним, і наприкінці торжеств відбулися заручини. У цьому союзі щасливо сполучалися закони сладостной любові й суворі вимоги вищої політики династії й буржуазного уряду королівства З’єднаних Островів. Через рік вони обвінчалися. Принц Танкред був зарахований у гвардію, але його реакційні погляди, любовні пригоди й більші борги зробили його непопулярною особистістю. Його слабостями користуються аристократи, що замишляють розпустити парламент і оголосити королем Танкреда. Похмурі знамення лякають Ортруду: ще в день коронації почав димітися вулкан на острові Драгонера, а в одинадцятий рік правління став з’являтися примара білого короля…

Всі свої переживання Ортруда ділить тільки з Афрой, молодою придворною дамою. Їхні симпатії поступово перетворюються в темну ревниву пристрасть. Афра ненавидить Танкреда, а Ортруда не відпускає її до Пилипі Меччио, закоханому в Афру. Один раз вони зупинилися в гірському селі й познайомилися з бідною вчителькою Альдонсой. Вона простодушно розповіла про свого друга, що кличе її Дульцинеею. Афра догадується, що це Танкред, але Ортруда як і раніше довірливо слухає брехливим словам Дракона, яким порию здається принц. Він розвиває плани будівлі величезного флоту, захоплення колоній, об’єднання під своєю державою всіх латинських країн Старого й Нового Світла. Потай від королеви назрівають змови, політики вимагають змін. Доктор Меччио агітує за соціалістичний лад. Перший міністр Віктор Аорена доказыва – ет, що сучасна людина занадто индивидуалистичен, щоб реалізувати мрії про справедливе суспільство. Наближаються хвилювання. Гофмаршал показує Ортруде потайной хід з палацу до моря, ключем до якого служить таємне ім’я королеви «Араминта». У підземелля її супроводжує юний син гофмаршала Астольф, що полюбив королеву. Їхні відносини розпалили ревнощі Афры, самотньо переживає вона борошна любові й ненависті. Якась темна, зла сила виходить від королеви – дарма вона спускається в підземелля й молиться своєму уявлюваному Светозарному, вона приречена… Стріляється закоханий у неї Карл Реймерс, повішена Альдонса, Астольф, по наказі її убивший Маргариту, кидається зі стрімких скель… Думки про смерть стали звичними їй. Кардинал засуджує Ортруду за поводження, що ображає моральність. «Судити мене буде народ», – відповідає королева. Усе сильніше димиться вулкан і наполегливіше розмови, що втихомирити його зможе лише королева Ортруда. Доктор Меччио, намагаючись розірвати ніжний союз Афры й Ортруды, занурює свою подругу в гіпнотичний сон, видає за померлу й відвозить із замка. Звістка про смерть Афры позбавляє королеву волі до життя. Вона сходить до вулкана як джерелу полум’яної смерті, тричі вимовляє над ним заклинання, але дарма. Катастрофа неминуча. Місто гине. У клубах кривавого туману задихається королева Ортруда. Частина третя. ДИМ І ПОПІЛ Трагічні події в королівстві З’єднаних Островів змушують Триродова багато про що задуматися. Він виписує острівні газети, вивчає іспанську мову, міркує про роль особистості в історії, де юрба руйнує, людина творить, суспільство зберігає. Георгій Сергійович приходить до думки стати королем З’єднаних Островів. Елисавета здивована й не вірить в успіх справи, але Триродов відправляє лист першому міністрові Лорено про висування своєї кандидатури на вакантне місце короля. Лоредо в роздратуванні велить надрукувати це послання в Урядовому покажчику. Зайнятий своїми справами народ не обертає на нього уваги, зате опозиція цікавиться незнайомцем. Уночі до Триродову є примара його першої дружини – місячної Лилит – і утішає його. А вдень Георгій Сергійович любується оголеною красою Елисаветы. Вони вирішують переміститися в блаженну землю Ойле. Мовчачи піднімаються на вежу. Там на столі цінної деревини коштують флакони з різнобарвними рідинами. Триродов зливає їх у чашу, вони п’ють із її поочереди й прокидаються на землі Ойле під ясним Маиром. Земне життя тьмяніє в пам’яті. Свіжі й солодкі нові враження буття. Невже прийде вертатися до злого земного життя? ЗНИЩИТИ її? Або розпачливим зусиллям волі перетворити? Триродов з учнями відвідує святу обитель. У монастирі актор Острів і його спільники викрадають ікону, рубають у друзки й спалюють. Виникає сварка, і всі гинуть у глухій лісовій хатинці. Неподалік від садиби Триродова відбувається замах на справника й віце – губернатора. Підозра лягає на приват – доцента. У місті готуються чорносотенні погроми, почастішали грабежі, підпали. Георгій Сергійович пригноблений закриттям школи й звертається по допомогу до маркіза Телятникову. Його світлість, член Державної ради, генерал – ад’ютант був 160 років від роду, з них майже 150 років служив цареві й батьківщині. Гарний ставний старий, що досить зберігся для свого віку, він уживав болгарський кисляк і спермін. У Триродова він попросив еліксир молодості. На честь маркіза був даний бал – маскарад, на який разом з міською знаттю запрошені й мертвим, обкутаним заходом тління гості. У розпал веселощів від надмірної ретельності маркіз Телятників розсипається. У цій події обвинувачують Триродова. Популярність Триродова в закордонній пресі росте. Принц Танкред стурбований агітацією за російського самоз
ванця. Соціал – демократи королівства починають переписку із претендентом про можливі реформи. Їхня депутація приїжджає в Скородож для обміну думками. Після їхнього від’їзду поліція влаштовує обшук, але Триродов за допомогою зеленої кульки змушує поліцейських відчути себе клопами. Улітку Триродов і Елисавета вінчаються в церкві села Просяні Галявини. Раптова гроза передвіщає їм бурхливе майбутнє. Призначено день виборів короля. Усе готово до польоту: в оранжереї збираються діти, учителі, друзі. Тут і тихі діти. Зовні наближаються погромники, баритися не можна, і Триродов дає команду на зліт. Величезне світне ядро безшумно спрямовується вгору. На З’єднаних Островах збирається конвент для обрання короля. Іде голосування: з 421 депутата 412 проголосували за російського кандидата. Королем вибраний Георгій I! Але доля його залишається невідомої. Росте сум’яття, принц Танкред безуспішно намагається бігти. Злі солдати його вбивають і викидають із вікна. Ранком на узбережжя З’єднаних Островів опускається величезна, чудова кришталева куля, подібний до планети. Король Георгій I вступає на землю своєї нової батьківщини…