Аналіз вірша Ахматовій «Лотова дружина» – Ахматова А. А

Вірш Ганни Ахматовій «Лотова дружина» – це вільний переказ біблійної притчі зі Старого Завіту про дружину праведника Лота, сім’я якого була виведена ангелом із приреченого Содому. Дружина Лота, незважаючи на строгий наказ не обертатися, порушила його й перетворилася в соляний стовп

Цей вірш досить просто викладений і нехитромудро, однак по своїй суті є одним з найдужчих у лірику поетеси. Тема малої батьківщини у творчості А. Ахматовій завжди посідала особливе місце

Вірш увійшов до складу збірника «Anno Domini» (цикл «Біблійні вірші»), випущеного в 1922р. У віршах цього збірника поетеса міркує про батьківщину й про відповідальність людини перед нею

В описі Содому, рідного міста дружини Лота, А. Ахматова приводить єдину точну деталь – червоні вежі, все інше начебто розмито й невидимо. Спогаду ліричної героїні про рідні місця – площі, дворі, своєму будинку, показують її прихильність саме до сімейного вогнища й рідному, до болю знайомому будинку

Заради своєї любові до рідного міста дружина Лота насмілилося суперечити велінню Бога – одним мовчазним поглядом обернулася, щоб востаннє глянути на Содом. Таке героїчне й розпачливе протиставлення себе більше сильним зустрічається в багатьох віршах А. Ахматовій (Божа Матерь в «Реквієм», Рахіль у циклі «Біблійні вірші»). Цей виклик, що герої віршів поетеси кидають сформованим обставинам і який уважається виправданим, якщо почуття мають настільки велику силу, а також звертання до джерел світової культури, є характерними рисами акмеизма.

Вірш «Лотова дружина» по його схованій пристрасності можна віднести й до любовної лірики А. Ахматовій, оскільки в ньому простежується не стільки любов до батьківщини, скільки любов у неї широкому розумінні

Цей добуток цікаво також парадоксальністю підходу до теми Содому, що у світовій культурі символізує гріх. Однак А. Ахматова представила це місто живим, у якому є вулички, дворики й будинку, у якому живуть звичайні люди своїм звичайним життям. Тому важливими стають безымянность дружини Лота й відсутність в описі міста точних деталей

Однієї з метафор вірша «Лотова дружина» є прикметник «прозорий» – соляний стовп, у який перетворилася лірична героїня, оскільки прозора сіль викликає асоціацію зі слізьми, такими ж прозорими й солоними

У цьому вірші А. Ахматова показала своє негативне відношення до емігрантів, тому що вважала бездушним покинути свою батьківщину. Для поетеси важливе єднання зі своїм народом, особливо в часи найтяжких випробувань. І оповідання про жінку, що за погляд на рідне місто пожертвувала своїм життям, – це докір всім емігрантам, які втрачають душу на чужині

В епоху, коли тисячі людей втрачали й життя, і батьківщину, дружина Лота може здатися меншої із втрат, однак для А. Ахматовій вона символізує вірність батьківщині й самої собі