Короткий зміст Сен – Мар (Альфред де Віньї) – Де Віньї А

Сен – Map Анри д’Эффиа, маркіз – організатор змови проти кардинала Ришелье; історичні дати його життя: 1620 – 1642. На початку роману юний дворянин С. – М. відправляється з рідної провінції до двору, щоб надійти на службу до Ришелье, але вже по дорозі стає свідком волаючої сваволі й жорстокості кардинала – міністра

Вирізнившись на війні з Іспанією, він завойовує прихильність короля Людовика XIII і швидко стає його фаворитом, він популярний у народі й суперничає з Ришелье по впливовості. Втім, сміливий і прямодушному С. – М. претит придворна кар’єра, і він зробився царедворцем лише для того, щоб стати гідним нареченим своєї улюбленої – принцеси Марії Гонзага, з якої познайомився ще в рідному домі. У політику він відстоює інтереси свого стану, ворогуючи з Ришелье, що знищує стародавню родову знать і тим, як доводить Віньї, підриває феодальні підвалини монархічної держави

Разом з іншими дворянами С. – М. створює лігу проти перших міністрів, намагається переконати короля відправити його у відставку, але Людовик нерішучий і лукавий, і С. – М. змушений почати громадянську війну, для якої не тільки мобілізує війська у Франції, але й готовий укласти договір з Іспанією про збройну інтервенцію

В останній момент перед початком бойових дій королева Ганна Австрійська, що боїться втратити владу в результаті задуманого С. – М. державного перевороту, посилає йому помилкове повідомлення про невірність Марії Гонзага; втративши любов, той відмовляється й від політичної боротьби, здається в руки Ришелье й, незважаючи на пропозиції змовників, що залишилися на волі, організувати йому втеча, добровільно йде на страту разом зі своїм вірним другом де Ту, що не оставили його в лиху. Хоча при створенні свого роману Віньї надихався досвідом Вальтера Скотта, його С. – М. – персонаж більше драматичний, чим романтичний. По своїй сюжетній ролі він – центральна діюча особа, а не «фігуранти» історичної події, як більшість головних героїв Скотта

Його характер не аналізується автором безпосередньо, а розкривається, як у театральній п’єсі, ззовні, через його репліки, монологи й учинки; він постійно перебуває в остродраматической ситуації, у якій випробовується поводження людей перед особою чужої невірності. С. – М. зіштовхується зі зрадницьким поводженням Людовика XIII, ведучого подвійну гру з кардиналом і його ворогами – змовниками, він змушений зробити зраду королеві, піднявши повстання й запросивши в країну іноземні війська, у критичний момент від нього відступаються високопоставлені союзники, його інтимне пояснення з Марією підслухує переодягнений священиком агент Ришелье, нарешті, після підступного листа королеви невірної йому виявляється (у його очах) уже сама Марія; виключення в цьому ланцюзі зрад становить лише віддана дружба де Ту